Скасування арешту майна це процесуальний спосіб повернути власнику майно, вилучене або обмежене в розпорядженні під час кримінального провадження. Найчастіше питання постає після обшуку, коли слідчі органи (Національна поліція, ДБР, БЕБ, СБУ) фактично позбавляють особу можливості користуватися річчю: від телефона й автомобіля до коштів і нерухомості. Розповідаємо, за яких умов вилучене майно підлягає поверненню, у які строки та як діяти власнику.
Коротко: вилучення чи арешт і що це змінює
| Критерій | Тимчасове вилучення (ст. 167–169 КПК) | Арешт майна (ст. 170–174 КПК) |
|---|---|---|
| Хто застосовує | Слідчий або оперативник, без рішення суду | Лише слідчий суддя або суд |
| Коли відбувається | Під час затримання, обшуку чи огляду | За ухвалою, після клопотання прокурора |
| Строк дії | До вирішення питання про арешт | До скасування у встановленому порядку |
| Ключовий строк | Після обшуку житла чи іншого володіння клопотання про арешт подається протягом 48 годин, в інших випадках не пізніше наступного робочого дня. Інакше майно повертається негайно (ч. 5 ст. 171 КПК) | |
На практиці: саме пропуск слідчим цього строку стає найшвидшою підставою повернути вилучений телефон, техніку чи авто, ще до розгляду справи по суті.
Строки після обшуку: 48 годин чи наступний робочий день
Це місце, де помиляються найчастіше, зокрема й автори юридичних статей. Частина 5 статті 171 КПК містить два різні строки, і який із них діє, залежить від того, як саме проводився обшук.
- 48 годин. Якщо майно вилучено під час обшуку або огляду, які проводилися на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 235 КПК), клопотання про арешт має бути подано протягом 48 годин після вилучення.
- Наступний робочий день. Це загальне правило для решти випадків: вилучення під час затримання, огляду без ухвали, обшуку особи.
«Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна…» (ч. 5 ст. 171 КПК України).
Оскільки обшук житла чи офісу проводиться саме за ухвалою слідчого судді, у більшості справ після обшуку діє коротший строк у 48 годин. Далі клопотання про арешт розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду (ст. 172 КПК).
Що це означає для власника. Зіставте дату й час у протоколі обшуку з датою подання клопотання про арешт та датою ухвали слідчого судді. Якщо строк порушено, майно підлягає негайному поверненню, і доводити безпідставність самого вилучення вже не потрібно.
Далі два шляхи. Нижче розібрано, на чому будується вимога повернути майно і як подається клопотання про скасування арешту. Це можна зробити самостійно, але результат тут залежить не від форми документа, а від того, яку конкретну слабкість ухвали ви знайдете і чим її підтвердите. Якщо простіше доручити, ми вивчаємо протокол обшуку та ухвалу слідчого судді, оцінюємо перспективу і готуємо клопотання чи апеляційну скаргу. Консультація з аналізом документів від 3 000 грн, підготовка клопотання про скасування арешту або вимоги про повернення вилученого від 10 000 грн: зняття арешту з майна та повернення вилученого.
Тимчасове вилучення й арешт майна: у чому різниця
Кримінальний процесуальний кодекс розмежовує два поняття, які на практиці часто плутають:
- Тимчасове вилучення майна (ст. 167–169 КПК України) це фактичне позбавлення особи можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, здійснене під час затримання, обшуку чи огляду. Захід тимчасовий, він діє до вирішення питання про арешт.
- Арешт майна (ст. 170–174 КПК) це тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення права відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися майном за ухвалою слідчого судді або суду.
Ключова відмінність: тимчасове вилучення здійснює слідчий чи оперативник без рішення суду, а арешт може накласти лише слідчий суддя. Саме на межі цих двох стадій найчастіше й народжується підстава повернути майно.
Коли тимчасово вилучене майно повертається
Стаття 169 КПК містить вичерпний перелік підстав. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої його було вилучено:
- за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним;
- за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
- у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК, тобто коли порушено строк подання клопотання про арешт;
- у разі скасування арешту;
- за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
На практиці найшвидший шлях це третя підстава: пропущені 48 годин або наступний робочий день.
Підстави для арешту і чому їх часто немає
Слідчий суддя вправі накласти арешт лише за наявності визначеної законом мети (ст. 170 КПК):
- збереження речових доказів;
- спеціальна конфіскація;
- конфіскація майна як вид покарання;
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).
Обов’язковою умовою є співрозмірність: суд має врахувати розумність і пропорційність обмеження права власності та наслідки арешту для власника чи третіх осіб. Якщо слідство не довело, що конкретна річ є доказом або підлягає конфіскації, арешт безпідставний. Наприклад, особистий телефон, який не досліджувався як доказ і не має стосунку до обставин справи, утримувати немає підстав.
Як скасувати арешт майна: порядок дій
Стаття 174 КПК передбачає два самостійні шляхи, і плутати їх не варто, бо вимоги до них різні.
- Клопотання особи, яка не була присутня при розгляді питання про арешт. Підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи мають право заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково, якщо питання про арешт вирішувалося без них. Це типова ситуація для власника, який узагалі не є учасником провадження.
- Клопотання про скасування арешту по суті. Ті самі особи можуть домогтися скасування арешту, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано. Тут присутність на попередньому розгляді значення не має, але тягар доказування лежить на заявнику.
Практичний алгоритм роботи над клопотанням такий:
- Ознайомитися з матеріалами, на підставі яких накладено арешт: ухвала слідчого судді, клопотання слідчого, протокол обшуку.
- Визначити слабке місце: відсутність мети арешту з переліку ст. 170, непропорційність, порушення строку за ст. 171, відсутність доказового значення речі, право власності третьої особи.
- Подати клопотання слідчому судді (на досудовому розслідуванні) або суду (під час судового розгляду). Суд розглядає його не пізніше трьох днів після надходження (ч. 2 ст. 174 КПК).
- Довести свою позицію документально. Якщо майно належить особі, яка не є підозрюваним, право власності підтверджується договорами, платіжними документами, реєстраційними даними.
Ухвалу слідчого судді про арешт майна можна оскаржити і в апеляційному порядку. Строк на це становить п’ять днів з дня оголошення ухвали (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК). Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Що змінило рішення Конституційного Суду від 21 липня 2026 року
До літа 2026 року власник, у якого не повертали тимчасово вилучене майно, потрапляв у процесуальний глухий кут. Він міг оскаржити бездіяльність слідчого чи прокурора слідчому судді за ст. 303 КПК, але якщо суддя у скарзі відмовляв, оскаржити цю відмову в апеляції було неможливо: ні ч. 3 ст. 307, ні ст. 309 КПК такого права не передбачали.
Рішенням від 21 липня 2026 року № 8-р(II)/2026 Другий сенат Конституційного Суду України визнав частину третю статті 307 та частини першу, другу статті 309 КПК неконституційними в тій частині, в якій вони не визначають права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, що полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна відповідно до ст. 169 КПК. У цьому аспекті норми втратили чинність з дня ухвалення рішення, тобто з 21 липня 2026 року.
Практичний висновок: у власника з’явилася повноцінна друга інстанція там, де раніше розгляд закінчувався на слідчому судді. Якщо слідчий не повертає майно, а суддя першої інстанції у скарзі відмовив, така ухвала тепер підлягає апеляційному оскарженню.
Приклад із практики бюро
Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна повернуло клієнтці мобільний телефон iPhone 16 Pro, вилучений ДБР під час обшуку: телефон не мав доказового значення у провадженні, а підстав для його утримання слідство не навело. Детальніше: розбір справи про повернення iPhone, вилученого ДБР.
Свіжіший приклад: 3 вересня 2026 року слідчий суддя Богунського районного суду Житомира скасував арешт телефону, вилученого під час обшуку. Детальніше: як повернути телефон після обшуку.
Ваше майно вилучили або арештували у кримінальному провадженні?
Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна оскаржить безпідставний арешт і поверне майно: від телефона до коштів і нерухомості. Проаналізуємо ухвалу слідчого судді та протокол обшуку, підготуємо клопотання про скасування арешту. Консультація з аналізом документів від 3 000 грн, підготовка клопотання від 10 000 грн. Якщо спливає строк на апеляцію, скажіть про це одразу: закон дає лише п’ять днів.
Часті запитання
Чи можна повернути телефон, вилучений під час обшуку?
Так. Якщо обшук проводився за ухвалою слідчого судді, а клопотання про арешт не подано протягом 48 годин після вилучення (ч. 5 ст. 171 КПК), майно має бути повернуто негайно. Друга підстава це відсутність у телефона доказового значення: якщо його не досліджували як доказ і він не пов’язаний з обставинами справи, утримувати річ немає підстав.
Які строки діють при арешті майна за КПК?
Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подається протягом 48 годин після обшуку чи огляду за ухвалою слідчого судді або не пізніше наступного робочого дня в інших випадках (ч. 5 ст. 171 КПК). Слідчий суддя розглядає таке клопотання не пізніше двох днів з дня надходження до суду (ст. 172 КПК). Клопотання про скасування арешту розглядається не пізніше трьох днів (ч. 2 ст. 174 КПК). Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п’яти днів з дня оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
Хто може подати клопотання про скасування арешту майна?
Підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, інший власник чи володілець арештованого майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Якщо ці особи не були присутні при розгляді питання про арешт, вони заявляють клопотання про скасування арешту. Якщо були присутні, арешт скасовується за умови, що вони доведуть: потреба в заході відпала або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Що робити, якщо арештовано майно, яке належить не підозрюваному, а іншій особі?
Власник, який не є учасником провадження, має право подати клопотання про скасування арешту та підтвердити своє право власності документально: договорами, платіжними документами, даними реєстрів. Суд оцінює також наслідки арешту для такої особи, адже співрозмірність є обов’язковою умовою за ст. 170 КПК.
Чи можна оскаржити відмову слідчого судді повернути вилучене майно?
Так, з 21 липня 2026 року. Рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2026 визнано неконституційними ч. 3 ст. 307 та ч. 1, 2 ст. 309 КПК у частині, в якій вони не передбачали апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна. Раніше така ухвала була остаточною.
Чи допоможе готовий зразок клопотання про скасування арешту?
Шаблон задає лише структуру документа. Результат вирішує зміст: яку саме ваду ухвали ви виявили, чи порушено строк за ст. 171 КПК, чи доведено відсутність мети арешту з переліку ст. 170, чим підтверджено право власності. Два клопотання однакової форми в одній справі можуть дати протилежний результат, тому працювати треба з конкретною ухвалою та протоколом обшуку, а не зі зразком.
Скільки коштує допомога адвоката зі зняття арешту?
Консультація з аналізом документів коштує від 3 000 грн. Підготовка клопотання про скасування арешту або вимоги про повернення вилученого майна від 10 000 грн. Вартість ведення справи в суді погоджуємо письмово після оцінки обсягу роботи. Докладніше на сторінці послуги: зняття арешту з майна, рахунків та вилученого під час обшуку.
Скасування арешту майна потребує швидких і точних процесуальних дій: часто вирішальними є перші дні після обшуку. Адвокат з кримінального права Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна проаналізує підстави арешту та підготує клопотання про його скасування у будь-якій інстанції.
Потрібна допомога саме зараз? Дивіться послугу: зняття арешту з майна та рахунків →