Скасування арешту майна — це процесуальний спосіб повернути власнику майно, вилучене або обмежене в розпорядженні під час кримінального провадження. Найчастіше питання постає після обшуку, коли слідчі органи (Національна поліція, ДБР, БЕБ, СБУ) фактично позбавляють особу можливості користуватися річчю — від телефона й автомобіля до коштів і нерухомості. Розповідаємо, за яких умов вилучене майно підлягає поверненню, у які строки та як діяти власнику.
Тимчасове вилучення й арешт майна: у чому різниця
Кримінальний процесуальний кодекс розмежовує два поняття, які на практиці часто плутають:
- Тимчасове вилучення майна (ст. 167–169 КПК України) — фактичне позбавлення особи можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, здійснене під час затримання, обшуку чи огляду. Це тимчасовий захід, який діє до вирішення питання про арешт.
- Арешт майна (ст. 170–174 КПК) — тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення права відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися майном за ухвалою слідчого судді або суду.
Ключова відмінність: тимчасове вилучення здійснює слідчий чи оперативник без рішення суду, а арешт може накласти лише слідчий суддя. Саме на межі цих двох стадій найчастіше й народжується підстава повернути майно.
Коли тимчасово вилучене майно повертається
Закон установлює жорсткий строк, про який слідчі часто «забувають». Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна прокурор або слідчий за погодженням з прокурором зобов’язані подати не пізніше наступного робочого дня після вилучення. Якщо цього не зроблено:
«…у разі, якщо таке клопотання не було подано до суду в зазначений строк, майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено» — ч. 5 ст. 171 КПК України.
Крім того, згідно зі ст. 169 КПК, тимчасово вилучене майно повертається особі:
- за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним;
- за ухвалою слідчого судді чи суду — у разі відмови в задоволенні клопотання про арешт або в разі скасування арешту.
На практиці саме пропуск слідчим наступного робочого дня стає найшвидшою підставою повернути, наприклад, вилучений телефон чи техніку.
Підстави для арешту — і чому їх часто немає
Слідчий суддя вправі накласти арешт лише за наявності визначеної законом мети (ст. 170 КПК):
- збереження речових доказів;
- спеціальна конфіскація;
- конфіскація майна як вид покарання;
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).
Обов’язковою умовою є співрозмірність: суд має врахувати розумність і пропорційність обмеження права власності та наслідки арешту для власника чи третіх осіб. Якщо слідство не довело, що конкретна річ є доказом або підлягає конфіскації, арешт безпідставний. Наприклад, особистий телефон, який не досліджувався як доказ і не має стосунку до обставин справи, утримувати немає підстав.
Як скасувати арешт майна: порядок дій
Право звернутися з клопотанням про скасування арешту повністю або частково має підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, а також інший власник або володілець майна, чиїх прав стосується арешт (ст. 174 КПК). Алгоритм такий:
- Ознайомитися з матеріалами, на підставі яких накладено арешт: ухвала слідчого судді, клопотання слідчого, протокол обшуку.
- Визначити слабке місце — відсутність мети арешту, непропорційність, порушення строку (ст. 171), відсутність доказового значення речі, право власності третьої особи.
- Подати клопотання про скасування арешту слідчому судді (на досудовому розслідуванні) або суду (під час судового розгляду).
- Довести, що потреба в арешті відпала або що підстав для нього не було. Якщо майно належить особі, яка не є підозрюваним, — підтвердити право власності документально.
Арешт також скасовується, коли відпала потреба в його застосуванні. Ухвала слідчого судді про арешт може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Приклад із практики бюро
Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна повернуло клієнтці мобільний телефон iPhone 16 Pro, вилучений ДБР під час обшуку: телефон не мав доказового значення у провадженні, а підстав для його утримання слідство не навело. Детальніше — у розборі справи про повернення iPhone, вилученого ДБР.
Ваше майно вилучили або арештували у кримінальному провадженні?
Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна оскаржить безпідставний арешт і поверне майно — від телефона до коштів і нерухомості. Проаналізуємо ухвалу слідчого судді та протокол обшуку, підготуємо клопотання про скасування арешту. Перша консультація — 3000 грн.
Часті запитання
Чи можна повернути телефон, вилучений під час обшуку?
Так. Якщо протягом наступного робочого дня слідчий не подав клопотання про арешт (ч. 5 ст. 171 КПК) або якщо телефон не має доказового значення, майно підлягає поверненню. Для цього подається клопотання прокурору або слідчому судді.
Хто може подати клопотання про скасування арешту майна?
Підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, а також будь-який інший власник чи володілець арештованого майна, чиїх прав стосується арешт (ст. 174 КПК).
У який строк слідчий має звернутися до суду за арештом вилученого майна?
Не пізніше наступного робочого дня після вилучення. Пропуск цього строку є самостійною підставою для негайного повернення майна.
Що робити, якщо арештовано майно, яке належить не підозрюваному, а іншій особі?
Власник, який не є учасником провадження, має право подати клопотання про скасування арешту та довести своє право власності документально. Суд зобов’язаний скасувати арешт щодо такого майна.
Скасування арешту майна потребує швидких і точних процесуальних дій: часто вирішальними є перші дні після обшуку. Адвокат з кримінального права Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна проаналізує підстави арешту та підготує клопотання про його скасування у будь-якій інстанції.