Клопотання про скасування арешту майна є процесуальним документом, яким підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник або інший власник чи володілець майна просить слідчого суддю (на стадії досудового розслідування) або суд (під час судового провадження) зняти арешт повністю чи частково на підставі ст. 174 КПК України. Подати його можна на будь-якій стадії провадження і повторно, якщо змінилися обставини, а суд зобов’язаний розглянути його не пізніше трьох днів після надходження. Задовольняють таке клопотання тоді, коли заявник доводить одне з двох тверджень: у подальшому арешті відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, і вся побудова документа підпорядкована доведенню саме цього.
Ситуацію безпосередньо після обшуку, коли майно тільки вилучене, а слідчий має 48 годин на звернення по арешт, ми розібрали окремо в матеріалі про повернення майна, вилученого під час обшуку. Цей текст присвячений наступному етапу, коли ухвала про арешт уже існує, а строк на апеляцію минув або апеляція не допомогла.
Хто має право подати клопотання
Частина перша ст. 174 КПК називає коло заявників вичерпно: підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна та представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Найбільше практичне значення має фігура іншого власника або володільця, оскільки для звернення до суду такій особі не потрібен жоден процесуальний статус у провадженні. Дружина підозрюваного, компанія, техніку якої вилучили в офісі, чи бухгалтер, у якого знайшли власні заощадження, звертаються до слідчого судді саме як власники, і відсутність у них статусу підозрюваного належить до найсильніших аргументів по суті.
Частина перша містить два самостійні абзаци. Перший надає право на клопотання особам, які не були присутні при розгляді питання про арешт, і не містить формули «якщо вони доведуть». Другий стосується будь-кого з перелічених осіб незалежно від участі в первісному розгляді й прямо покладає на заявника тягар доведення того, що потреба в арешті відпала або що його накладено необґрунтовано. Для власника, якого не викликали до суду, перший абзац фактично означає право на засідання, в якому його доводи мали бути почуті від початку, проте розраховувати лише на цей процесуальний аргумент ризиковано, і доводи по суті з доказами потрібні в будь-якому разі.
Коли подавати і як клопотання співвідноситься з апеляцією
Ухвалу слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому можна оскаржити в апеляційному порядку (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК) протягом п’яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК), а якщо ухвалу постановлено без виклику особи, строк рахується з дня отримання нею копії (ч. 3 ст. 395 КПК). Апеляційний суд перевіряє законність ухвали на момент її постановлення, тоді як за ст. 174 КПК слідчий суддя оцінює, чи виправдане обмеження права власності сьогодні, з урахуванням подальшого перебігу провадження. Тому пропущений строк на апеляцію не позбавляє права на клопотання, а програна апеляція не заважає звернутися за ст. 174 КПК, коли з’являться нові обставини.
Ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду такого клопотання, апеляційному оскарженню не підлягає незалежно від того, чи скасовано арешт, чи відмовлено в цьому. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 підтвердила цей висновок і водночас наголосила, що «відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження». Правило діє в обидва боки: прокурор так само не може оскаржити ухвалу про скасування арешту, тож майно повертається без затримки.
Рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 8-р(II)/2026 цього порядку не змінило, оскільки відкрило апеляцію лише на ухвали у скаргах на неповернення тимчасово вилученого майна за ст. 169 КПК. Саме питання оскарження ухвал за ст. 174 КПК Другий сенат розглядав у лютому та березні 2026 року за конституційними скаргами Черниш К.М. та Карась А.В. і Карася В.В., але станом на кінець вересня 2026 року рішення, яке змінило б це правило, у тексті Кодексу не відображено.
Вибір моменту подання часто важить більше за текст. Доки слідство не оглянуло телефон і не отримало висновок експертизи, слідчий суддя відмовить з посиланням на потребу зберегти речовий доказ, тоді як після завершення цих дій той самий довід стає перевірюваним і суд його приймає.
Куди подається клопотання і як його розглядають
Під час досудового розслідування клопотання розглядає слідчий суддя, а в судовому провадженні суд, який розглядає справу (ч. 1 ст. 174 КПК). Окремого правила підсудності для таких клопотань Кодекс не містить, тому на практиці їх адресують слідчому судді суду, визначеного ч. 2 ст. 132 КПК (за місцезнаходженням органу досудового розслідування, а у провадженнях, підсудних ВАКС, до ВАКС). Розгляд має відбутися не пізніше трьох днів після надходження клопотання, про час і місце повідомляються заявник та особа, за клопотанням якої майно було арештовано (ч. 2 ст. 174 КПК). Неявка слідчого розгляду не зупиняє, а відсутність його заперечень суд враховує на користь заявника, як це сталося в нашій справі про телефон, описаній нижче.
Під час судового провадження ухвала суду щодо скасування арешту так само не оскаржується окремо (ч. 2 ст. 392 КПК), заперечення проти неї можна включити до апеляційної скарги на вирок. Остаточно арешт вирішується разом із вироком чи іншим підсумковим рішенням (ч. 4 ст. 174 КПК).
Підстави скасування і чим їх доводити
Два передбачені законом предмети доказування мають різну природу. Необґрунтованість арешту означає, що вже на момент постановлення ухвали не існувало мети з ч. 2 ст. 170 КПК, майно не відповідало ознакам речового доказу або обмеження було непропорційним. Відпадіння потреби спирається на події після арешту, як-от проведений огляд, висновок експерта, тривалий час без повідомлення про підозру чи закриття провадження. Клопотання має чітко визначати, яке з двох тверджень доводиться.
| Підстава скасування | Норма | Чим доводити |
|---|---|---|
| Мету збереження речового доказу досягнуто | ч. 1 ст. 174, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК | Відомості про проведений огляд, висновок експерта, тривалість утримання без нових слідчих дій |
| Майно не має ознак речового доказу | ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК | Протокол обшуку (відсутність індивідуалізації), документи про законне походження майна чи коштів |
| Власник не є підозрюваним, конфіскація чи цивільний позов щодо нього неможливі | ч. 4–6, ч. 10 ст. 170 КПК | Документи права власності, дані про відсутність підозри, докази добросовісного набуття |
| Непропорційність і надмірна тривалість обмеження | п. 5, 6 ч. 2 ст. 173, ст. 28 КПК, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції | Хронологія провадження, наслідки арешту для власника (зупинка бізнесу, житло, засоби праці) |
| Режим арешту надмірний, можливе часткове скасування | ч. 4 ст. 173, ч. 1 ст. 174 КПК | Обґрунтування, чому достатньо заборони відчуження без заборони користування, готовність забезпечити доступ слідству |
| Кримінальне провадження закрито | ч. 3 ст. 174, ч. 4 ст. 132 КПК | Постанова слідчого чи прокурора про закриття провадження |
Аргументи, які спрацьовують на практиці
Мету арешту вичерпано
Арешт для збереження речових доказів має сенс, доки річ потрібна для огляду чи експертизи, а після їх завершення мета вичерпується, і замінити її іншою не дозволяє закритий перелік ч. 2 ст. 170 КПК. На цьому була побудована наша справа про повернення телефона після обшуку: iPhone клієнта вилучили 2 грудня 2025 року, арештували 5 грудня, а 3 вересня 2026 року слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира скасував арешт, врахувавши, що підозру власнику так і не повідомили, часу для огляду телефона минуло достатньо, а слідчий не пояснив, навіщо арешт потрібен далі.
Майно не відповідає ознакам ст. 98 КПК
Арешт речового доказу допускається щодо майна будь-якої особи, але лише за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК), тобто було знаряддям правопорушення, зберегло його сліди, містить відомості про обставини провадження або набуте кримінально протиправним шляхом. Сам факт виявлення грошей під час обшуку ще не робить їх речовим доказом. У справі, де ми повернули власниці $11 300 та €4 250, Житомирський апеляційний суд в ухвалі від 8 липня 2026 року прямо вказав, що вимога до власника доводити невідповідність коштів критеріям ст. 98 перекладає на нього обов’язок, який ч. 1 ст. 173 КПК покладає на ініціатора арешту, а версія слідства про походження грошей «будується лише на припущеннях». Ту справу вирішила апеляція, проте набір доказів (договір купівлі-продажу будинку, дані Пенсійного фонду, витяги з реєстрів) був би тим самим і в клопотанні за ст. 174 КПК.
Арештовано майно особи, яка не є підозрюваною
Для кожної мети арешту закон визначає свого адресата. Для спеціальної конфіскації майно третьої особи можна арештувати лише тоді, коли вона набула його безоплатно або за ціною, відмінною від ринкової, і знала чи повинна була знати, що воно відповідає ознакам ч. 1 ст. 96-2 КК (ч. 4 ст. 170 КПК). Для конфіскації як покарання і для забезпечення цивільного позову арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або осіб, які несуть за них цивільну відповідальність (ч. 5, 6 ст. 170 КПК). Майно добросовісного набувача не може бути арештоване взагалі, крім випадку збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК). Тому захист третьої особи зазвичай будується у два кроки: виключити всі мети, крім збереження доказів, а потім довести, що річ доказом не є. Саме так міркував апеляційний суд у згаданій справі, вказавши, що неповідомлення власниці про підозру унеможливлює арешт з інших підстав ст. 170 КПК.
Тривалість арешту без повідомлення про підозру
Строк досудового розслідування за ст. 219 КПК обчислюється лише з моменту повідомлення про підозру, тому провадження без підозри формально може тривати роками разом з арештом. Стримують це лише вимога розумних строків (ст. 28 КПК), обов’язок суду оцінювати співрозмірність обмеження та його наслідки для власника (п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК) і гарантія мирного володіння майном за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Апеляційна палата ВАКС, спираючись на практику ЄСПЛ (зокрема рішення «Георгі Атанасов проти Болгарії»), сформулювала цю думку так:
«…арешт майна є триваючим втручанням, тому навіть правильне рішення про арешт майна може з часом втратити свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували, або виявлення чи виникнення нових обставин. Це може потребувати зміни в режимі арешту майна і навіть його скасування. Ці рішення є не менш, якщо не більш важливими в контексті дотримання права на мирне володіння майном, оскільки з часом втручання з боку держави вимагає все більш переконливих аргументів» (ухвала Апеляційної палати ВАКС від 01.04.2024 у справі № 991/2352/24).
Висновок цієї ухвали про апеляційне оскарження рішень за ст. 174 КПК об’єднана палата ККС згодом не підтримала, проте теза про зростання вимог до обґрунтування арешту з плином часу стосується суті арешту і добре працює в клопотанні, підкріпленому хронологією провадження.
Часткове скасування та менш обтяжливий режим
Закон дозволяє скасувати арешт частково, а ч. 4 ст. 173 КПК вимагає застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту, який не зупиняє правомірну підприємницьку діяльність. Коли повне скасування малоймовірне, реалістичною метою стає зняття заборони користування. Так, у справі 2021 року слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира скасував арешт ноутбука в частині заборони використання, зобов’язав слідчого повернути його власнику і поклав на власника обов’язок надавати слідству безперешкодний доступ до пристрою.
Закриття провадження
Прокурор зобов’язаний скасувати арешт одночасно із закриттям провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації (ч. 3 ст. 174 КПК), а ухвала про арешт припиняє дію в силу ч. 4 ст. 132 КПК. Об’єднана палата ККС у постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22 підтвердила, що після закриття провадження слідчим чи прокурором арешт припиняється за прямою вказівкою закону, а ухвала слідчого судді щодо арешту, постановлена вже після закриття, підлягає апеляційному перегляду. Клопотання в такій ситуації потрібне тоді, коли обтяження залишилося в державних реєстрах і для його зняття потрібне судове рішення.
Які докази додати
До клопотання додаються копія ухвали про арешт, протокол обшуку чи огляду з описом майна, документи, що підтверджують право власності (договори, розрахункові документи, реєстраційні свідоцтва, для техніки навіть коробка з IMEI чи дані оператора), а для грошей документи про законне походження коштів: декларації, довідки про доходи, договори продажу майна, банківські виписки. Оскільки суддя зобов’язаний оцінити наслідки арешту, варто додати й їх докази, наприклад дані про зупинення діяльності підприємства. Відповіді слідчого на адвокатські запити про проведені з майном дії часто стають ключовими.
Обов’язкові реквізити замість «зразка»
Затвердженої форми клопотання КПК не встановлює, тому будь-який зразок відображає лише загальні реквізити. Документ має містити найменування суду і вказівку на слідчого суддю, відомості про заявника та його правовий статус (підозрюваний, власник, представник юридичної особи), номер кримінального провадження в ЄРДР, реквізити ухвали про арешт (суд, дату, номер справи), точний перелік майна з ідентифікуючими ознаками, виклад обставин і підстав із посиланням на ч. 1 ст. 174 КПК, чітке прохання скасувати арешт повністю чи в певній частині і зобов’язати повернути майно, перелік додатків, дату і підпис, а для адвоката ще й ордер. Два клопотання з однаковими реквізитами можуть мати протилежний результат, адже вирішальною є знайдена в ухвалі і доведена документами вада, тому роботу ми починаємо з аналізу ухвали і хронології провадження.
Типові помилки у клопотаннях
- Повторення доводів програної апеляції без нових обставин, яке суддя сприймає як спробу переглянути рішення колеги.
- Відсутність документів про право власності чи походження коштів у власника, позиція якого саме на цьому й будується.
- Прохання «повернути майно» замість «скасувати арешт», хоча поки ухвала про арешт діє, повернення неможливе і вимога про нього може бути лише похідною.
- Подання до завершення огляду чи експертизи, коли відмова майже неминуча.
- Змішування підстав без вказівки, що саме доводиться: необґрунтованість арешту чи відпадіння потреби в ньому.
Що робити після відмови
Оскільки ухвала про відмову не оскаржується, подальша робота полягає у фіксації змін у провадженні. Висновок експерта, тривалий час без повідомлення про підозру, закінчення строку досудового розслідування після підозри (підстава для закриття провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) або передача справи до суду дають підстави для нового клопотання, що спирається на факти, відсутні під час попереднього розгляду. Під час судового провадження клопотання подається суду, а заперечення проти ухвал слідчого судді можна заявити в підготовчому провадженні (ч. 3 ст. 309 КПК). Інші справи бюро цієї категорії зібрано в розділі «Зняття арештів з майна та коштів», а загальну практику захисту в кримінальних провадженнях описано на сторінці адвоката з кримінальних справ.
Майно під арештом у кримінальному провадженні? Ми аналізуємо ухвалу про арешт, клопотання слідчого і хронологію провадження, визначаємо, яка підстава скасування у вашій справі доводиться найкраще, і готуємо клопотання за ст. 174 КПК. Консультація з аналізом документів коштує від 3 000 грн, підготовка клопотання про скасування арешту від 10 000 грн, працюємо в Житомирі та онлайн по всій Україні. Докладніше на сторінці послуги зняття арешту з майна та коштів, загальна інформація про бюро на сторінці адвоката в Житомирі.
Часті запитання
Чи можна оскаржити відмову слідчого судді у скасуванні арешту майна?
Ні, ухвала слідчого судді за ст. 174 КПК в апеляційному порядку не оскаржується, що підтвердила об’єднана палата ККС Верховного Суду в постанові від 20.05.2024 у справі № 712/191/23. Водночас відмова не позбавляє права подати повторне клопотання з новими обставинами як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Чи може подати клопотання власник, який не є учасником провадження?
Так, ч. 1 ст. 174 КПК прямо надає це право іншому власнику або володільцю майна. Право власності потрібно підтвердити документально, а відсутність статусу підозрюваного, як правило, звужує допустимі мети арешту до збереження речових доказів.
Чи можна скасувати арешт лише частково?
Так, закон дозволяє скасувати арешт повністю або частково. На практиці це означає зняття заборони користування зі збереженням заборони відчуження або повернення майна власнику з обов’язком надавати слідству доступ до нього.
Що відбувається з арештом, якщо кримінальне провадження закрили?
Прокурор одночасно із закриттям провадження скасовує арешт, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації (ч. 3 ст. 174 КПК), а ухвала про арешт припиняє дію в силу ч. 4 ст. 132 КПК. Якщо обтяження залишилося в реєстрах, власник звертається до слідчого судді, і таку ухвалу, постановлену після закриття провадження, можна оскаржити в апеляції.