Повторне стягнення інфляційних втрат: ще 192 086 грн

Повторне стягнення інфляційних втрат із забудовника: справа № 751/5006/26

Справа № 751/5006/26 | Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.10.2026 | Текст рішення в ЄДРСР

Обставини справи

У квітні 2021 року наш клієнт уклав із ТОВ «Єлецький Посад» попередній договір купівлі-продажу квартири в Чернігові і сплатив забудовнику 2 594 630 грн. Будинок так і не ввели в експлуатацію, основний договір не уклали, а оскільки попередній договір щодо нерухомості не був нотаріально посвідчений, він є нікчемним, і отримані за ним кошти забудовник мав повернути негайно. Рішенням від 01.05.2024 у справі № 751/2085/24 суд стягнув із забудовника всю сплачену суму разом із 993 647,96 грн інфляційних втрат і 217 096,67 грн 3% річних, нарахованих по січень 2024 року. Апеляційний суд залишив це рішення без змін, а 07.04.2025 Верховний Суд відхилив касаційну скаргу забудовника.

Виконавче провадження відкрили в березні 2025 року, і 11.04.2025 боржник перерахував 1 490 047,03 грн, після чого платежі припинилися. Решта боргу досі не повернута, тому адвокат бюро Віктор Давиденко стягує інфляційні втрати і 3% річних за кожен наступний період прострочення окремими позовами, і рішення від 19.10.2026 стало вже третім таким рішенням після основного.

Чому часткова оплата майже не зменшила борг

Сума, яку боржник сплатив у квітні 2025 року, на перший погляд покриває більше половини основного боргу, проте закон розподіляє її інакше. Відповідно до ст. 534 ЦК України платіж, якого недостатньо для повного виконання грошового зобов’язання, насамперед погашає витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання, далі проценти та неустойку і лише в останню чергу основну суму боргу. Суд застосував цю черговість і встановив, що 1 232 856,63 грн пішли на погашення інфляційних втрат, 3% річних і судових витрат, а на тіло боргу було зараховано тільки 257 190,40 грн. Прострочена сума, на яку далі нараховуються інфляційні втрати та річні, становить 2 337 439,60 грн, і саме від неї позивач розрахував нові вимоги.

Чотири рішення в одному спорі

Таблиця показує, як у цій справі накопичувалася відповідальність боржника за ст. 625 ЦК України. Кожен наступний позов охоплює лише новий період, що не перетинається з попередніми, і суди щоразу перевіряли це розмежування.

Сукупно інфляційні втрати і 3% річних у цьому спорі становлять 1 977 830 грн, що дорівнює приблизно 76% суми, сплаченої клієнтом за квартиру. Без цих позовів знецінення грошей, які забудовник утримує з 2021 року, повністю лягло б на покупця. Тексти проміжних рішень: справа № 751/1201/25 і справа № 751/8836/25.

Правова позиція позивача

Позов ґрунтувався на тому, що рішення суду про стягнення коштів породжує між сторонами грошове зобов’язання, невиконання якого тягне наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цей висновок Верховний Суд сформулював у постанові від 16.05.2018 у справі № 459/3560/15-ц, а Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/10156/17 підтвердила, що ст. 625 ЦК поширюється на всі види грошових зобов’язань незалежно від підстави їх виникнення. Розрахунок охопив інфляційні втрати за жовтень 2025 – квітень 2026 року за сукупним індексом 1,065 та 3% річних за 209 днів прострочення з 18.10.2025 по 14.05.2026.

Суд також зазначив, що обмеження, встановлені п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період воєнного стану, до цих правовідносин не застосовуються, оскільки вони не пов’язані з наданням позики чи кредиту. Серед постанов Верховного Суду, на які послався суд, є постанова від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, ухвалена у справі іншої клієнтки нашого бюро проти того самого забудовника, тож практика, сформована в одній справі, тепер працює на користь інших покупців.

Рішення суду

Відповідач відзиву не подав і розрахунок не спростував, тому суд розглянув справу у спрощеному провадженні без виклику сторін і задовольнив позов повністю, наголосивши в мотивувальній частині на природі цих вимог:

«…боржник зобов’язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми».

Із забудовника стягнуто 151 933,57 грн інфляційних втрат і 40 152,73 грн 3% річних, разом 192 086,30 грн, а також 1 537 грн судового збору та 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в повному заявленому розмірі. Рішення ухвалене 19.10.2026 і може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Чому інфляційні втрати варто стягувати регулярно

Рішення суду про стягнення боргу не зупиняє інфляцію, і поки боржник не розрахувався, кожен місяць прострочення зменшує реальну вартість присудженої суми. У цій справі за сім місяців, з жовтня 2025 по квітень 2026 року, сукупний індекс інфляції склав 1,065, тобто борг у 2,3 млн грн знецінився більш ніж на 150 тис. грн лише за цей проміжок. Стаття 625 ЦК України дозволяє перекласти ці втрати на боржника, і для кредитора, який роками чекає виконання рішення, періодичні позови про інфляційні втрати та 3% річних стають повноцінним інструментом тиску поряд із виконавчим провадженням: відповідальність боржника зростає, а судові витрати разом із гонораром адвоката суд покладає на нього ж. Так само ми діяли у справі про невиконане рішення щодо повернення позики, де інфляційні та річні перевищили 1,7 млн грн.

Такі справи зазвичай розглядаються у спрощеному провадженні, а позов, поданий через «Електронний суд», оплачується судовим збором зі знижувальним коефіцієнтом 0,8. Результат залежить від того, наскільки точно розмежовано періоди нарахування між позовами, правильно визначено залишок основного боргу з урахуванням ст. 534 ЦК України і дотримано позовної давності, яка спливає окремо щодо кожного місяця прострочення.

Чи можна знову стягнути інфляційні втрати, якщо суд уже їх присудив?

Можна, якщо йдеться про новий період прострочення. Рішення суду визначає суму відповідальності лише за час до дати розрахунку, але не припиняє грошового зобов’язання, тому за кожен подальший місяць невиконання кредитор вправі заявити нові вимоги за ст. 625 ЦК України. Саме так основне рішення у справі № 751/2085/24 доповнили рішення у справах № 751/1201/25, № 751/8836/25 і № 751/5006/26.

Як часткова оплата боржника впливає на розрахунок?

Якщо договір чи закон не встановлюють іншого, платіж, якого не вистачає для повного виконання, за ст. 534 ЦК України спершу погашає витрати кредитора, потім проценти та неустойку і лише після цього основний борг. Тому навіть значна часткова оплата може мало зменшити суму, на яку нараховуються інфляційні втрати, як це сталося в цій справі.

Чи заважає воєнний стан стягненню 3% річних та інфляційних втрат?

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє від відповідальності за ст. 625 ЦК лише за зобов’язаннями з договорів позики та кредиту. На повернення безпідставно отриманих коштів і невиконання судових рішень в інших спорах ця норма не поширюється, що підтверджують постанови Верховного Суду у справах № 183/7850/22 і № 751/3052/23.

Хто оплачує витрати на адвоката в такій справі?

У разі задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу суд стягує з боржника, якщо їх підтверджено договором, актом наданих послуг і розрахунком. У цій справі суд визнав співмірним фіксований гонорар у 20 000 грн, хоча клієнт мав сплатити його лише після набрання рішенням законної сили, оскільки ст. 137 ЦПК України дозволяє розподіляти і ті витрати, які ще тільки підлягають сплаті.