Порушення процедури податкової перевірки як підстава скасування ППР: огляд Верховного Суду

17 вересня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду оприлюднив огляд практики щодо процедурних порушень під час призначення та проведення податкових перевірок. До нього увійшли постанови з 2018 року до серпня 2026 року.

Висновок огляду чіткий: якщо податковий орган порушив процедуру перевірки, перевірка незаконна, акт є недопустимим доказом, а податкове повідомлення-рішення скасовується без аналізу суті донарахувань. Тому захист від ППР починається не з розрахунків податку, а з наказу, запиту, дат вручення і розгляду заперечень.

На момент написання статті в бюро чотири свіжі податкові спори, у яких позови вже подані або готуються до подачі. У кожному з них процедура перевірки є основним аргументом. Нижче короткий підсумок огляду, розбір позицій і приклади того, як ми застосовуємо їх у цих справах.

Коротко: порушення і наслідки

Процедура перевіряється першою

Верховний Суд послідовно вказує: суд спочатку встановлює, чи законно призначено і проведено перевірку, і лише якщо порушень немає, переходить до суті.

У справі № 520/8836/18 (постанова від 22.09.2020) Суд зазначив, що акт перевірки, проведеної з порушенням закону, не може бути допустимим доказом з огляду на частину другу статті 74 КАС України. Встановлених порушень процедури достатньо для висновку про протиправність ППР.

У справі № 1340/3590/18 (постанова від 26.09.2022) наказ про перевірку вже скасували в окремій справі. Суд вказав, що в такому разі досліджувати інші обставини немає потреби. У справі № 160/8721/23 (постанова від 29.01.2025) Суд пішов далі і виключив з мотивувальних частин рішень висновки щодо суті податкового порушення: порушення процедури саме по собі було достатнім для скасування ППР.

Наказ про перевірку: що має бути в ньому

Для документальної позапланової перевірки посилання лише на номер підпункту статті 78 ПК України зазвичай недостатньо. У справі № 810/3188/17 наказ містив тільки пп. 78.1.13, і Суд визнав, що з такого наказу неможливо зрозуміти фактичну підставу перевірки. Важливо: податковий орган не може в суді добудовувати підстави, посилаючись на лист прокуратури чи акт перевірки контрагента, якщо їх немає в самому наказі.

Для фактичних перевірок підхід інший, і це треба враховувати, щоб не будувати позицію на хибному аргументі. Судова палата у справах № 420/9909/23 і № 280/1431/23 визнала достатнім посилання на пп. 80.2.2 або пп. 80.2.5 ПК України з мінімальною вказівкою на отриману інформацію. Водночас у справі № 160/1167/24 (постанова від 09.06.2026) Суд уточнив: сама інформація має реально існувати і надійти від державного органу чи органу місцевого самоврядування. Доповідна записка з посиланням на публікації в інтернеті такою інформацією не є.

Перевірку за пп. 78.1.12 ПК України призначає лише контролюючий орган вищого рівня і лише тоді, коли щодо посадових осіб нижчого рівня розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру. Делегувати це повноваження не можна (№ 805/1152/17-а). Водночас підписання наказу виконувачем обов’язків заступника керівника ДПС Суд визнав законним (№ 140/5720/24).

Для планових перевірок вирішальний план-графік. Якщо його не оприлюднили, перевірка незаконна (№ 520/13487/24, постанова від 04.03.2026). Перенести призначену перевірку на наступний рік зміною наказу, не включивши платника до нового плану-графіка, також не можна (№ 460/1953/19).

Запит перед перевіркою

Перевірка за пп. 78.1.1 ПК України можлива лише тоді, коли платник не надав пояснень і документів на обов’язковий письмовий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем його отримання. Якщо наказ видано раніше, передумова перевірки не настала.

Запит має відповідати пункту 73.3 ПК України і містити конкретні підстави. У справі № 420/5252/19 (постанова від 19.08.2024) Суд вказав: на неналежно оформлений запит платник може не відповідати, і ненадання відповіді не створює підстави для перевірки. Якщо між змістом запиту і підставою в наказі немає змістовного зв’язку, вважається, що обов’язку надати пояснення не було.

У справі № 160/8721/23 платник відповів на запит, але в наказі не пояснили, чому цих пояснень недостатньо. Разом із помилкою в назві контрагента-нерезидента це стало істотним порушенням.

Практичний нюанс зі справи № 420/5252/19: після допуску перевіряючих наказ вважається реалізованим, і окремо оскаржувати його вже неефективно. Порушення при призначенні перевірки оцінюються в межах оскарження ППР.

Повідомлення про перевірку

Документальна позапланова невиїзна перевірка може розпочатися лише після того, як платник отримав копію наказу і письмове повідомлення про дату початку та місце перевірки (пункт 79.2 ПК України). Якщо ці документи надіслано рекомендованим листом, перевірка розпочинається не раніше 30-го календарного дня з дати надсилання. Виняток становлять перевірки з ПДВ за статтею 200 ПК України, але й для них наказ має бути вручений до початку перевірки (№ 380/11112/23).

Що суди визнали порушенням:

• перевірку розпочали 27 серпня, а лист з наказом повернувся з відміткою про невручення 28 серпня, тобто на момент початку ДПС не мала підтвердження належного повідомлення (№ 140/2750/24, постанова від 16.05.2025);
• ДПС надала конверти без достатніх відомостей про вручення і не надала квитанцій про доставку до електронного кабінету (№ 520/23362/23);
• повідомлення надіслали не на податкову адресу з ЄДР, а на іншу (№ 805/1126/17-а).

Окрема група порушень стосується виду перевірки. Наказ передбачав виїзну перевірку, а фактично її провели в приміщенні податкового органу без участі платника. Такі результати не мають правових наслідків (№ 821/597/17, № 320/46652/23). У постанові від 11.08.2026 у справі № 320/46652/23 Суд додав важливе для підприємців на спрощеній системі: статус платника єдиного податку не припиняється автоматично. Без окремого рішення про анулювання реєстрації нараховувати податки за правилами загальної системи не можна.

Документи і пункт 44.6 ПК України

Пункт 44.6 ПК України дозволяє вважати відсутніми документи, які платник не надав до закінчення перевірки. На практиці податкові органи часто застосовують цю норму автоматично.

У справі № 300/2785/22 (постанова від 12.08.2025) Суд вказав, що так робити не можна. Суд має з’ясувати причини ненадання документів, добросовісність обох сторін і те, чи мав податковий орган реальну можливість отримати документи. У тій справі вимогу про надання документів направили за день до закінчення перевірки, тому документи, подані вже в суді, могли бути враховані.

Документи, подані разом із запереченнями на акт, податковий орган зобов’язаний врахувати (абзац другий пункту 44.6 ПК України, № 815/4925/16). Про ситуацію, коли перевірка пройшла без участі платника, ми писали окремо: «Податкова надіслала, ви не отримали».

Заперечення на акт перевірки

Заперечення подаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (пункт 86.7 ПК України). Вони є частиною матеріалів перевірки і підлягають обов’язковому розгляду.

Як визначити, чи подано їх вчасно:

• при поданні безпосередньо до ДПС строк спливає з кінцем робочого дня податкового органу;
• при надсиланні поштою вирішальною є дата передачі відправлення пошті в межах робочого часу оператора, а не дата отримання податковою (№ 640/20970/22, № 560/15865/24);
• через електронний кабінет заперечення можна подати до 24:00 останнього, десятого робочого дня.

Отримавши заперечення, податковий орган зобов’язаний повідомити платника про місце і час їх розгляду. Неповідомлення є самостійною підставою для скасування ППР незалежно від обґрунтованості висновків акта (№ 160/8485/23, постанова від 08.01.2026).

Виняток один. Якщо перевірку провели за пп. 78.1.5 ПК України саме для розгляду попередніх заперечень, заперечення на новий акт окремо не розглядаються, а долучаються до матеріалів (№ 560/7715/24).

Як ми вже застосовуємо ці позиції: три приклади з практики бюро

Імена, назви і суми не розкриваємо. Суть кожної справи і аргументи наводимо так, як вони будуються в позовах.

Приклад 1. Перевірку призначили, не дочекавшись відповіді на запит

Фізична особа, не підприємець. Слідчий орган передав податковій відомості про надходження на банківські рахунки за кілька років. Податкова надіслала запит, лист повернувся, і вже за тиждень вийшов наказ про документальну позапланову невиїзну перевірку за пп. 78.1.1 ПК України. Усі надходження податкова визнала доходом і донарахувала ПДФО, військовий збір і штрафи на кілька мільйонів гривень.

Головний аргумент: на дату наказу 15 робочих днів на відповідь ще не сплинули, отже передумови перевірки не виникло (№ 520/8836/18, № 420/5252/19). Друга лінія: якщо податкова спробує обґрунтувати перевірку іншою підставою, наприклад неподанням декларацій, а в наказі її немає, це суперечить позиції у справі № 810/3188/17. Позов поданий, суд відкрив провадження.

Приклад 2. Штрафи за ненадання відповіді на запит

Схожа ситуація: перевірка фізичної особи за даними про рух коштів на картках, а крім основних донарахувань ще окремі ППР зі штрафами за ненадання відповіді на запит і документів на перевірку.

Тут ми насамперед перевіряємо сам запит. Якщо в ньому немає конкретних обставин, яких вимагає пункт 73.3 ПК України, обов’язку відповідати не було. Отже, немає ні підстави для перевірки, ні підстави для штрафу (№ 420/5252/19, № 160/8721/23). Щодо основних донарахувань додатково працює позиція зі справи № 300/2785/22: пункт 44.6 не застосовується автоматично.

Приклад 3. Підприємиця припинила діяльність, пошта повернулася

Після припинення діяльності ФОП податкова призначила позапланову перевірку за пп. 78.1.7 ПК України. Запит і документи надсилали поштою, листи повернулися за закінченням строку зберігання. Документів на перевірці не було, і податкова за пунктом 44.6 визнала їх відсутніми, донарахувавши кілька податків і штрафи.

Позиція будується на датах. Коли і як надіслано саме наказ і повідомлення, а не запит, чи минуло 30 календарних днів до початку перевірки і чи має податкова докази вручення (№ 140/2750/24, № 520/23362/23). Документи у клієнтки є, частину ми вже передали до податкової, тому заперечуємо автоматичне застосування пункту 44.6 (№ 300/2785/22). Крім того, частина перевіреного періоду припадає на час спрощеної системи. Якщо рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не приймалося, розрахунок за правилами загальної системи суперечить постанові № 320/46652/23.

У кожній справі ми починаємо з однієї таблиці: дата запиту, дата його отримання, дата наказу, спосіб і дата вручення наказу, дата початку перевірки, дата акта, дата подання заперечень, дата повідомлення про їх розгляд, дата ППР. Більшість процедурних порушень видно вже на цьому етапі.

Чек-лист: що перевірити в матеріалах перевірки

1. Яка підстава перевірки вказана в наказі і чи розкрито в ньому фактичну обставину.
2. Чи був запит перед перевіркою, чи містив він конкретні підстави і чи сплинули 15 робочих днів на відповідь.
3. Коли і яким способом вручено копію наказу і повідомлення, чи є докази вручення.
4. Для невиїзної перевірки: чи минуло 30 календарних днів з дати надсилання поштою.
5. Чи збігається вид перевірки в наказі з тим, як її провели фактично.
6. Для планової перевірки: чи був платник у плані-графіку і чи його оприлюднили.
7. Коли отримано акт і коли спливають 10 робочих днів на заперечення.
8. Чи повідомили про розгляд заперечень і чи враховано додані документи.
9. Для ФОП на спрощеній системі: чи приймалося рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Часті запитання

Чи можна скасувати ППР лише через порушення процедури перевірки?

Так. Верховний Суд послідовно вказує, що істотне порушення процедури призначення або проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для скасування ППР, прийнятого за її результатами. У такому разі суд не аналізує суть донарахувань (зокрема, справи № 520/8836/18, № 160/8721/23, № 520/23362/23).

Чи треба окремо оскаржувати наказ про перевірку?

Якщо платник допустив перевіряючих, наказ вважається реалізованим, і окреме оскарження неефективне. Порушення при призначенні перевірки оцінюються в межах оскарження ППР (№ 420/5252/19). Якщо наказ уже скасовано в іншій справі, це саме по собі є підставою для скасування ППР (№ 1340/3590/18).

Скільки днів має пройти між надсиланням наказу поштою і початком невиїзної перевірки?

Не менше 30 календарних днів з дати надсилання рекомендованим листом копії наказу і повідомлення (пункт 79.2 ПК України). Виняток становлять перевірки з ПДВ за статтею 200 ПК України, але й для них наказ має бути вручений до початку перевірки.

Коли заперечення на акт, надіслані поштою, вважаються поданими вчасно?

Якщо платник передав відправлення поштовому оператору до кінця його робочого часу в останній, десятий робочий день строку. Дата, коли лист фактично дійшов до податкової, значення не має (№ 640/20970/22, № 560/15865/24).

Що буде, якщо податкова не повідомила про розгляд заперечень?

Це істотне порушення пункту 86.7 ПК України і самостійна підстава для скасування ППР, навіть якщо окремі висновки акта обґрунтовані (№ 160/8485/23).

Чи можна подати документи після закінчення перевірки?

Так. Документи, подані після перевірки, але до прийняття рішення, податковий орган зобов’язаний врахувати (абзац другий пункту 44.6 ПК України). Якщо платник не мав реальної можливості подати документи під час перевірки, суд може врахувати їх і під час розгляду справи (№ 300/2785/22).

Податкова перевірка чи ППР у вашій справі? Надішліть наказ, акт і ППР у месенджер, ми перевіримо процедуру і скажемо, чи є підстави для скасування. Послуга: оскарження податкових повідомлень-рішень →