Нижче розібрана конструкція з двох норм Податкового кодексу, яка дозволяє визначити грошове зобов’язання людині, що не знала ні про перевірку, ні про запит, ні про рішення. Як вона працює, що перевіряти в першу чергу, які строки залишаються відкритими і чому суд не замінить собою інспектора.
Схема проста і працює масово
Підприємець закриває ФОП. Через два роки податкова призначає документальну невиїзну перевірку на підставі припинення діяльності (пп. 78.1.7 ПКУ). Наказ, повідомлення і запит про надання документів відправляють рекомендованим листом на адресу, яка є в базі. Лист повертається з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «адресат відсутній». Для податкової це вручення. Перевірка триває п’ять робочих днів у кабінеті інспектора. Документів немає, тому складається акт про ненадання документів. Далі спрацьовує п. 44.6 ПКУ, за яким ненадані документи вважаються такими, що не існували на момент складання звітності. Витрати знімають повністю, податковий кредит з ПДВ знімають повністю, дохід донараховують за даними РРО і банків. Акт відправляють тим самим шляхом, він знову повертається. Податкові повідомлення-рішення відправляють тим самим шляхом, вони знову повертаються. Строки на заперечення і на скаргу спливають, поки платник ні про що не знає.
У нашій справі це виглядало так. Клієнтка припинила діяльність у жовтні 2023 року. У січні 2026 року податкова відправила наказ і запит. У лютому за п’ять робочих днів провела перевірку. У березні винесла п’ять рішень на суму близько 1,1 млн грн зі штрафами. Про все це клієнтка дізналася в серпні 2026 року, коли отримала податкову вимогу про сплату боргу. Період перевірки 2019-2023 роки, реальна торгівля, наймані працівники, десятки контрагентів, орієнтовно 34 томи первинних документів. Жодного з них перевіряючі не бачили і бачити не хотіли.
Закон вважає документи врученими, навіть якщо ви їх не бачили
Пункт 42.5 ПКУ прямо встановлює, що коли пошта не може вручити документ через відсутність адресата або з інших причин, документ вважається врученим у день, зазначений поштою в повідомленні про невручення. Це юридична фікція, і вона працює проти платника. Для суду факт повернення листа з правильною відміткою закриває питання про обізнаність.
Тому перше, що робить юрист, це не читає акт, а перевіряє конверти. Куди саме відправляли. Чи це податкова адреса за даними обліку (п. 45.1 ПКУ визначає її як місце проживання, за яким особа взята на облік). Чи відправляли на адресу з реєстраційних даних закритого ФОП, яка вже не є податковою адресою фізичної особи. Яку саме відмітку поставила пошта і чи відповідає вона фактичним обставинам. Чи відправляли на електронну адресу, і чи подавав платник заяву про отримання документів через електронний кабінет, без якої електронне відправлення нічого не означає. Чи дотримано 30-денний строк між відправленням повідомлення і початком невиїзної перевірки (п. 79.2 ПКУ). Чи збігаються реквізити наказу в повідомленні з фактичним наказом. У нашій справі повідомлення посилалося на один наказ, а перевірку провели за іншим, з іншим номером і датою. Це дрібниця для інспектора і підстава для суду.
Такі дефекти трапляються часто, тому що документи формують масово, шаблонно і без уваги. Але розраховувати тільки на них не можна. Якщо адреса правильна і відмітка коректна, фікція вручення встоїть.
Потрібен адвокат саме в такій справі? Послуга бюро з реальними результатами та посиланнями на судові рішення: Оскарження податкових повідомлень-рішень
Пункт 44.6 перетворює відсутність документів у перевіряючих на відсутність документів узагалі
Норма написана для платника, який документи ховає. Застосовують її до платника, який про перевірку не знав. Результат однаковий, тому що норма говорить «незалежно від причин ненадання».
Разом з тим той самий п. 44.6 містить другий абзац. Документи, надані після закінчення перевірки і до прийняття рішення у порядку п. 86.7 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний врахувати. А пп. 78.1.5 ПКУ дає податковій право призначити позапланову перевірку саме для дослідження обставин, на які платник посилається в запереченнях або скарзі і які не досліджувалися під час перевірки. Тобто механізм для виправлення ситуації в Кодексі є. Проблема в тому, що він працює тільки в межах адміністративної процедури, а платник дізнається про перевірку, коли ця процедура для податкової вже закрита.
Строки спливли не тоді, коли ви дізналися, а тоді, коли пошта повернула лист
Заперечення на акт подаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п. 86.7 ПКУ). Скарга на податкове повідомлення-рішення подається протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення (п. 56.3 ПКУ). Обидва строки для податкової рахуються від дати повернення листа, а не від дати, коли платник фактично прочитав документ.
Тут є одна норма, яку часто пропускають. Той самий п. 56.3 дає платнику шість місяців після закінчення десятиденного строку на подання скарги з клопотанням про поновлення строку. Клопотання розглядає ДПС України і поновлює строк, якщо визнає причини поважними. Неотримання жодного документа за всю процедуру є такою причиною. У нашій справі це вікно ще відкрите. Коли клієнт приходить із запізненням, перше, що треба порахувати, це чи закрилося шестимісячне вікно. Якщо ні, скарга з документами до ДПС України є найшвидшим способом повернути справу в адміністративну процедуру, де документи зобов’язані дослідити.
Суд не є інспектором, і це головна проблема доказування
Припустимо, всі адміністративні строки минули, і платник іде до суду. Тут виникає проблема, яку не вирішує жодна норма ПКУ.
Предмет спору не в тому, чи законно призначено перевірку. Предмет спору в тому, чи були у платника витрати на 2,6 млн грн і податковий кредит на 0,4 млн грн. Довести це можна тільки первинними документами. Первинних документів за чотири роки торгівлі десятки тисяч аркушів. Суд не буде їх звіряти з деклараціями, і суддя прямо про це скаже. Суд не проводить перевірку, суд оцінює докази.
Єдиний процесуальний інструмент для такого масиву це судово-економічна експертиза. Експерт може дослідити первинні документи і дати висновок про документальне підтвердження витрат і податкового кредиту за кожен період. Але щоб просити про експертизу, документи треба подати до суду. Кожен аркуш треба відсканувати, описати, засвідчити і подати в електронному вигляді через систему. Для 34 томів це місяці роботи і окремий бюджет ще до того, як суд взагалі вирішить, чи призначати експертизу.
І є друга проблема, серйозніша за технічну. Податкова в суді скаже, що документи не надавалися під час перевірки, тому за п. 44.6 їх не існувало, і суд не має права оцінювати те, що не оцінював інспектор. Практика Верховного Суду з цього питання не є єдиною. Є позиція, за якою п. 44.6 фіксує факт відсутності документів на момент перевірки, але не обмежує право платника доводити свою позицію в суді, якщо документи існували в періоді, що перевірявся. Є протилежна позиція, за якою вирішальним є не існування документів, а їх надання контролюючому органу у визначений законом момент і спосіб, і документи, які з’явилися після рішення, не рятують. Яку з них застосує конкретний суд, наперед невідомо. Тому в суді доводиться будувати одночасно дві лінії. Перша лінія процедурна, про незаконність перевірки і неналежне повідомлення, вона не потребує первинки. Друга лінія матеріальна, про реальність витрат, вона потребує всього масиву і експертизи.
Окремо стоїть ПДВ. Податковий кредит підтверджується податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). Реєстр перебуває в розпорядженні податкової, і та сама перевірка користувалася ним для донарахування зобов’язань. Зняти кредит за зареєстрованими накладними з мотивів ненадання документів означає ігнорувати інформацію, якою орган володіє. Це самостійний аргумент, який не залежить від того, чи дійде суд до первинки.
Що робити, коли акт або рішення отримано із запізненням
Порядок дій у таких справах один і той самий, і черговість має значення.
- Адвокатським запитом витребувати з податкової повний пакет, а саме наказ, повідомлення, запит про документи, акт перевірки, акт про ненадання документів, податкові повідомлення-рішення і всі поштові конверти з відмітками. Дата отримання цього пакета фіксує момент, коли платник фактично ознайомився з матеріалами.
- Перевірити адреси, відмітки пошти, реквізити наказу, дотримання 30-денного строку і межі періоду перевірки в наказі. Кожна розбіжність є самостійною підставою для скасування.
- Подати заперечення на акт з посиланням на дату фактичного ознайомлення, з описом наявних документів і з вимогою призначити перевірку за пп. 78.1.5 ПКУ. Навіть якщо податкова відповість про пропуск строку, заперечення стають частиною матеріалів перевірки.
- Якщо шестимісячне вікно за п. 56.3 не закрилося, подати скаргу до ДПС України з клопотанням про поновлення строку і з документами. Це єдиний спосіб повернути справу в адміністративну процедуру, де орган зобов’язаний дослідити подане.
- Паралельно почати опис і сканування первинних документів по періодах, з реєстрами по контрагентах і звіркою з деклараціями. Без цього ні скарга, ні експертиза неможливі.
- Готувати позов з двома лініями, процедурною і матеріальною, і з клопотанням про судово-економічну експертизу.
Що робити, щоб у цю ситуацію не потрапити
Закриття ФОП не закриває податкові відносини. Після припинення діяльності податкова має право провести перевірку, і документи треба зберігати не менше 1095 днів з дня подання звітності, для якої вони використовувалися (пп. 44.3.3 ПКУ). Якщо після закриття ви змінюєте місце проживання, оновіть податкову адресу через форму 5ДР. Подайте заяву про отримання документів через електронний кабінет, тоді жоден лист не загубиться. Перевіряйте електронний кабінет хоча б раз на місяць, там видно призначені перевірки і сформовані рішення раніше, ніж прийде пошта. Якщо податкова відправила запит, відповідайте на нього навіть коротким листом про готовність надати документи і про спосіб передачі, це знімає п. 44.6.
Це недолік закону, а не помилка платника
Дві фікції складаються в одну конструкцію. Перша фікція, що повернутий лист є врученим. Друга фікція, що ненадані документи не існували. Разом вони дозволяють визначити грошове зобов’язання людині, яка не знала ні про перевірку, ні про запит, ні про рішення, і зробити це без дослідження жодного документа. Норма п. 44.6 писалася для тих, хто ухиляється. Застосовується вона до всіх, хто не отримав лист. Розумним рішенням було б обмежити дію п. 44.6 випадками фактичного вручення запиту або зобов’язати орган призначати перевірку за пп. 78.1.5, коли платник подає документи після закінчення перевірки. Поки цього не зроблено, кожна така справа перетворюється на роботу з масивом документів, який ніхто, крім платника і його юриста, читати не хоче.
Якщо ви отримали податкову вимогу про борг, про який нічого не знали, не чекайте. Строки в цих справах рахуються не від дати, коли ви дізналися, а від дати на конверті, який ви не бачили.
Часті запитання
Чи може податкова провести перевірку після закриття ФОП?
Так. Припинення підприємницької діяльності є самостійною підставою для документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.7 ПКУ). Перевірка може бути призначена і через роки після закриття, а обов’язок зберігати документи становить не менше 1095 днів з дня подання звітності (пп. 44.3.3 ПКУ).
Чи вважається лист врученим, якщо я його не отримував?
Так, якщо пошта повернула його з відміткою про відсутність адресата або із закінченням терміну зберігання. За п. 42.5 ПКУ документ вважається врученим у день, зазначений поштою в повідомленні про невручення. Оспорити це можна, довівши, що лист направляли не на податкову адресу платника або що відмітка не відповідає фактичним обставинам.
Що робити, якщо строк на скаргу вже минув?
Перевірити шестимісячне вікно. Пункт 56.3 ПКУ дозволяє протягом шести місяців після закінчення десятиденного строку подати скаргу разом з клопотанням про поновлення строку. ДПС України поновлює строк, якщо визнає причини пропуску поважними, і неотримання жодного документа за всю процедуру є такою причиною.
Чи можна подати первинні документи вже в суді?
Подати можна, але результат не гарантований. Практика Верховного Суду щодо застосування п. 44.6 ПКУ не є єдиною: одна позиція допускає доведення реальності витрат у суді, інша вважає вирішальним саме надання документів контролюючому органу у визначений законом момент. Тому захист будується одночасно за двома лініями, процедурною і матеріальною, із клопотанням про судово-економічну експертизу.
Нормативні джерела
- Податковий кодекс України: п. 42.5, пп. 44.3.3, п. 44.6, п. 45.1, пп. 78.1.5, пп. 78.1.7, п. 79.2, п. 56.3, п. 86.7, п. 201.10.
- Норми наведено в редакції, чинній на дату публікації.
Пов’язані послуги бюро: оскарження податкових повідомлень-рішень, податкові спори. Результати бюро в цій категорії: податкові справи з посиланнями на рішення судів.
Огляд свіжої практики Верховного Суду щодо наказу, повідомлення, пункту 44.6 і заперечень на акт: порушення процедури податкової перевірки як підстава скасування ППР.