Газифікація будинку: суд зобов’язав виконком видати дозвіл на розриття
Справа № 240/2137/26 | Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2026 року | Текст рішення в ЄДРСР
Обставини справи
Клієнтка володіє домогосподарством у смт Черняхів на Житомирщині, і будинок досі не має газопостачання. Селищна рада 13 лютого 2025 року видала довідку №16 про те, що не заперечує проти приєднання домогосподарства до вуличного газопроводу, а наприкінці лютого власниця уклала з Житомирською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» договір на приєднання до газорозподільної системи. Проєктну документацію на зовнішнє газопостачання розробляв сам оператор ГРМ, і за цим проєктом траса підземного газопроводу низького тиску завдовжки 182 метри мала пройти від місця забезпечення потужності на провулку Шкільному до будинку вулицями Шкільною та Мельничною.
Підготовчі земляні роботи, тобто розробку траншеї під газопровід, замовниця виконувала господарським способом, тому 25 липня 2025 року звернулася до виконавчого комітету Черняхівської селищної ради із заявою про надання дозволу на порушення об’єкта благоустрою: по трасі газопроводу лежала дорога зі зношеним асфальтним покриттям, яку доводилося розривати. Через шість днів виконком рішенням №97 у дозволі відмовив, і єдиною підставою відмови назвав те, що заявлені роботи є новим будівництвом інженерної мережі, а отже потребують затвердженого проєкту та дозволу органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Позиція захисту
Захист будувався на розмежуванні двох дозвільних процедур, які відповідач звів до однієї. Прокладення труби від існуючої газорозподільної мережі до домоволодіння на виконання договору про приєднання та виданих технічних умов за своїм функціональним призначенням є складовою процедури приєднання об’єкта замовника до вже існуючої системи, а не спорудженням самостійної інженерної мережі. Те, що приєднання є нестандартним, бо відстань перевищує 25 метрів для сільської місцевості (пункт 37-1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»), правової природи робіт не змінює, адже Кодекс газорозподільних систем прямо передбачає, що приєднання об’єкта замовника може включати будівництво газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання.
Аргументація адвоката в адміністративних спорах зводилася до чотирьох тез:
- пункт 5 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017, відносить приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків до робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, а мережі газопостачання за функціональним призначенням належать до інженерних;
- протяжність запроектованої ділянки 182 метри та проходження траси кількома вулицями не є нормативно визначеними критеріями, які перетворюють приєднання на нове будівництво;
- розриття дорожнього покриття вулиць регулюється статтею 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а пункт 2 додатка 3 до Типового порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №870 від 30.10.2013, прямо відносить земляні роботи з розриттям покриття вулиць і доріг до тих, на які видається дозвіл;
- за статтею 19 Конституції України орган місцевого самоврядування діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а частина 2 статті 77 КАС України покладає обов’язок довести правомірність відмови саме на відповідача.
Позовні вимоги ми сформулювали не лише як скасування рішення, а і як зобов’язання виконкому прийняти рішення про видачу дозволу, щоб виключити повторне коло розгляду тієї самої заяви. Третя особа, Житомирська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», підтримала позицію позивачки та підтвердила, що об’єкт не віднесено до класу наслідків СС2, а тому містобудівні умови та обмеження в цьому випадку не є обов’язковими. Практика спорів навколо дозвільних процедур у будівництві показує, що саме на цьому етапі органи влади найчастіше застосовують норми, які спірні правовідносини не регулюють.
Рішення суду
Житомирський окружний адміністративний суд розглянув справу в письмовому провадженні та задовольнив позов. Визначальним для суду стало не найменування робіт у проєктній документації, а їхня мета.
Визначальним у цьому випадку є не найменування окремих будівельно-монтажних операцій у робочому проєкті та не протяжність прокладеної труби як така, а функціональне призначення цих робіт – приєднання існуючого індивідуального житлового будинку до інженерної (газорозподільної) мережі відповідно до виданих технічних умов.
Суд зазначив, що відповідач помилково ототожнив різні за правовим характером види робіт, які мають різне функціональне призначення, різний предмет правового регулювання та передбачають різні дозвільні процедури, і через це безпідставно пов’язав видачу дозволу на порушення об’єкта благоустрою з наявністю документів на право виконання будівельних робіт. Оскільки єдина наведена підстава відмови виявилася необґрунтованою, а інших перешкод для видачі дозволу під час розгляду не встановлено, повторний розгляд заяви виконкомом не забезпечив би ефективного відновлення порушеного права.
За результатами розгляду суд:
- визнав протиправним і скасував рішення виконавчого комітету Черняхівської селищної ради №97 від 31.07.2025;
- зобов’язав виконком прийняти рішення про видачу дозволу на порушення об’єкта благоустрою згідно із заявою від 25.07.2025;
- стягнув на користь позивачки 1 064,96 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Черняхівської селищної ради.
Рішення ухвалене 3 вересня 2026 року і може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Чому це рішення важливе
Приєднання до газу не перетворюється на нове будівництво через довжину труби. Органи місцевого самоврядування часто відмовляють у дозволі на розриття, посилаючись на метраж траси або на те, що вона проходить землями загального користування. Суд прямо вказав, що ці ознаки не є самостійними нормативними критеріями і не змінюють правової природи робіт, які виконуються в межах договору про приєднання.
Дозвіл на порушення благоустрою і право на виконання будівельних робіт є різними процедурами. Перша врегульована статтею 26-1 Закону «Про благоустрій населених пунктів» і Порядком №870, друга постановою Кабінету Міністрів України №466. Вимагати документи однієї процедури як умову для видачі дозволу за іншою означає застосувати до правовідносин норми, які їх не регулюють.
Суд може зобов’язати видати дозвіл, а не лише скасувати відмову. Коли єдина підстава відмови визнана необґрунтованою, а інших перешкод немає, у органу залишається лише один правомірний варіант поведінки, тож його повноваження перестають бути дискреційними. Правильно сформульована позовна вимога економить власнику ще один цикл звернень і ще один судовий процес.
Судові витрати стягуються з ради, а не з її виконавчого комітету. Виконком селищної ради не має статусу юридичної особи, власного майна та рахунків у казначействі, тому не може бути самостійним боржником у виконавчому провадженні. Суд стягнув судовий збір з Черняхівської селищної ради, і саме така конструкція забезпечує реальне виконання рішення.
Чи потрібен дозвіл ДАБК, щоб прокласти газопровід до приватного будинку?
Ні, якщо роботи виконуються в межах договору про приєднання до газорозподільної системи та виданих технічних умов. Пункт 5 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017, відносить приєднання та підключення індивідуальних (садибних) житлових будинків до інженерних мереж до робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, і після яких об’єкт не приймається в експлуатацію.
Коли потрібен дозвіл на порушення об’єкта благоустрою?
Дозвіл потрібен тоді, коли земляні або ремонтні роботи фізично порушують об’єкт благоустрою, зокрема передбачають розриття покриття вулиць, доріг, майданів і площ. Перелік таких робіт наведено в додатку 3 до Типового порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №870, а видає дозвіл виконавчий орган сільської, селищної або міської ради.
Чи впливає довжина газопроводу на потребу в дозволі на будівництво?
Довжина впливає лише на те, чи є приєднання стандартним. За пунктом 37-1 статті 1 Закону «Про ринок природного газу» стандартним вважається приєднання на відстань до 25 метрів для сільської місцевості та до 10 метрів для міської. Перевищення цієї відстані робить приєднання нестандартним, але не перетворює його на самостійне нове будівництво і не додає вимоги отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Що робити, якщо виконком відмовив у дозволі на порушення благоустрою?
Відмова оформлюється рішенням, яке оскаржується до окружного адміністративного суду. Позов доцільно будувати одразу з двох вимог: визнати рішення протиправним і скасувати його, а також зобов’язати орган видати дозвіл за поданою заявою. Строк звернення до суду в спорах із суб’єктом владних повноважень становить шість місяців з дня, коли особа дізналася про порушення права.
Скільки коштує оскарження відмови органу місцевого самоврядування?
Судовий збір для фізичної особи в цій справі становив 1 064,96 грн і був стягнутий з відповідача. Консультація з аналізом відмови та проєктної документації в бюро коштує від 3 000 грн, підготовка позовної заяви від 15 000 грн, вартість представництва в суді погоджується письмово після оцінки документів.
Послуга бюро: оскарження рішень органів влади в адміністративному суді. Інші виграні справи: наші результати. Записатися на консультацію можна на сторінці адвокат у Житомирі.