Скасування ППР на 3,87 млн грн: адміністративне оскарження до ДПС

Адміністративне оскарження ППР: скасовано донарахування 3,87 млн грн з ПДВ

Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 28.07.2026 № 20075/6/99-00-06-01-03-06. Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 22.05.2026 № 000109920704 (зменшення від’ємного значення ПДВ на 3 858 196 грн) та № 000109930704 (штрафні санкції 11 949,48 грн). Клієнт — підприємство-імпортер вживаних автомобілів. Спір вирішено в адміністративному порядку, до звернення до суду.

Обставини справи

ГУ ДПС у Житомирській області провело документальну позапланову виїзну перевірку підприємства щодо декларування від’ємного значення ПДВ за лютий 2026 року (заявлена сума перевищувала 100 тис. грн, що є самостійною підставою для перевірки). За результатами складено акт перевірки від 29.04.2026.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та зафіксував три групи claim-ів:

• Заниження бази оподаткування ПДВ — орган самостійно обчислив «ціну придбання» автомобілів (контрактна вартість за митною декларацією + ввізне мито + акцизний податок) і порівняв її з ціною реалізації;
• Використання товару поза межами господарської діяльності — на суму 18 536 678,06 грн (ПДВ 3 707 336 грн) через те, що під час інвентаризації платник фактично продемонстрував лише 76 автомобілів із 241, зазначеного в інвентаризаційній відомості на 64 497 857,78 грн;
• Ненарахування податкових зобов’язань за двома автомобілями на 471 682,85 грн (ПДВ 94 336,57 грн), відсутніми в залишках на рахунку 281 на дату інвентаризації.

Скаргу до ДПС України подано 03.06.2026 з доповненням від 04.06.2026. Строк розгляду скарги продовжувався рішенням ДПС від 18.06.2026 до 01.08.2026 включно.

Позиція захисту

Адвокат з податкових спорів побудував захист на трьох напрямах: правозастосування норм ПК України, дефекти розрахунків в акті перевірки та порушення процедури інвентаризації.

• «Ціна придбання» ≠ первісна вартість. Первісна вартість запасів за п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» уже містить суму за договором постачальнику, ввізне мито, невідшкодовувані непрямі податки та транспортно-заготівельні витрати. Саме за цією вартістю кожен транспортний засіб зараховано на субрахунок 281 «Товари на складі». Величина, яку орган нарахував понад вартість оприбуткування, не відповідає ані даним обліку, ані первинним документам.
• Балансова вартість — норма для необоротних активів, а не для товару. Абзац другий п. 188.1 ст. 188 ПК України встановлює «не нижче балансової (залишкової) вартості» для операцій з постачання необоротних активів. Автомобілі обліковувалися як товар на рахунку 281, що орган зафіксував у самому акті — отже, застосована ним база оподаткування не відповідає обраній нормі.
• Спірна митна вартість не може правити за ціну придбання. За дев’ятьма позиціями з одинадцяти обчислена органом «ціна придбання» перевищувала первісну вартість рівно на суму додаткового ввізного мита, нарахованого митницею за наслідками коригування митної вартості за ст. 55 Митного кодексу України. Ці рішення про коригування підприємство оскаржує в окремих судових провадженнях. Митна вартість, яка не є остаточною і є предметом судового спору, не може бути ціною придбання товару.
• Подвійний облік податків з двох автомобілів. Частина автомобілів ввозилася по дві одиниці за однією митною декларацією. Контролюючий орган узяв контрактну вартість одного авто, а ввізне мито й акциз — за обома товарами декларації, віднісши податки з двох автомобілів на один.
• Прямі описки в розрахунку. В акті контрактну вартість одного автомобіля зазначено як 14 134,90 грн, тоді як за обліком і декларацією вона становить 141 342,90 грн; акциз по іншому авто вказано 952,80 грн проти 1 952,80 грн в обліку — наведені органом складові не дають його ж підсумкової величини.
• Непослідовна методологія. По двох транспортних засобах орган прирівняв «ціну придбання» до даних бухгалтерського обліку, а по решті позицій узяв величини, яких в обліку немає, — тобто рахував один і той самий показник двома різними способами.
• Інвентаризація не доводить відсутності активів. Автомобілі перебували на відповідальному зберіганні у 32 осіб у різних населених пунктах області; договори прямо дозволяли зберігачам переміщувати транспортні засоби. Забезпечити одночасну фізичну демонстрацію 241 автомобіля протягом 1–3 днів фізично неможливо. Пункт 85.2 ст. 85 ПК України зобов’язує надати документи, що належать до предмета перевірки, але не встановлює обов’язку одночасної фізичної демонстрації всіх об’єктів обліку. За п. 44.1 ст. 44 ПК України належним доказом наявності активів є первинні документи, а не виключно фізичний огляд.
• Тягар доведення — на органі. Згідно з п. 56.4 ст. 56 ПК України під час адміністративного оскарження обов’язок доведення правомірності нарахування покладається на контролюючий орган. У висновку від 05.06.2026 ГУ ДПС у Житомирській області спростування доводів скарги не надало.

Рішення ДПС України

Розглядаючи скаргу, ДПС України окремо оцінила якість акта перевірки за Порядком оформлення результатів документальних перевірок, затвердженим наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 727. Абзац 2 п. 4 розділу III цього Порядку вимагає за кожним фактом порушення викласти його зміст із посиланням на конкретні норми, зазначити період і господарську операцію, навести первинні документи, регістри обліку та докази, що підтверджують факт порушення.

«Аналіз акта перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частин вимогам, встановленим у Порядку № 727, оскільки не відображає всіх фактичних обставин справи та не містить чіткого обґрунтування і доказів порушення Скаржником вимог ПК України».

Щодо інвентаризації ДПС України послалася на Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879. За п. 3 розділу IV Положення № 879 результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому інвентаризацію закінчено. Інвентаризацію проведено у квітні 2026 року — отже, її результати могли бути враховані при перевірці даних звітності з ПДВ за квітень 2026 року, а не за лютий 2026 року, як це зробив контролюючий орган.

«Висновки перевірки про завищення від’ємного значення з ПДВ… на суму 3 858 196 грн, не забезпечені належною доказовою базою та є передчасними, а отже підлягають скасуванню».

Керуючись главою 4 розділу II ПК України, ДПС України скасувала обидва ППР, а скаргу задовольнила, одночасно зобов’язавши ГУ ДПС у Житомирській області вжити заходів відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Правозастосування: як визначається база оподаткування ПДВ за ст. 188 ПК України

Пункт 188.1 ст. 188 ПК України встановлює загальне правило: база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Обмеження «не нижче» сформульовані окремо і диференційовано:

• для самостійно виготовлених товарів — не нижче звичайних цін;
• для необоротних активів — не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку станом на початок звітного періоду;
• для придбаних товарів — не нижче ціни придбання.

Практичний висновок цієї справи: перш ніж сперечатися про розмір донарахування, слід перевірити, яку саме межу застосував орган і чи відповідає вона статусу активу в обліку. Підміна «ціни придбання» товару балансовою вартістю необоротного активу — самостійна підстава для скасування ППР. Так само не є ціною придбання величина, отримана розрахунковим шляхом із митних платежів, які самі перебувають у стані судового оскарження: за таких умов вона не має підтвердження ані в первинних документах, ані в регістрах обліку, а вимога п. 44.1 ст. 44 ПК України щодо документального підтвердження показників адресована не лише платнику, а й контролюючому органу (п. 83.1 ст. 83 ПК України).

Інвентаризація під час перевірки: що вона доводить, а що — ні

Пункт 5 розділу I Положення № 879 визначає мету інвентаризації — забезпечення достовірності даних обліку та звітності через виявлення фактичної наявності активів і встановлення лишку або нестачі шляхом зіставлення фактичної наявності з даними обліку. Із цього випливають дві межі, які контролюючий орган у цій справі перетнув.

Перша — часова. Результати інвентаризації відображаються у звітному періоді її завершення (п. 3 розділу IV Положення № 879). Інвентаризація, проведена у квітні, не може бути доказом обставин лютого: між цими датами товар рухався, реалізовувався і передавався зберігачам.

Друга — доказова. Неможливість одночасно фізично продемонструвати весь товарний залишок не тотожна відсутності активу. Коли товар перебуває у третіх осіб на відповідальному зберіганні в різних населених пунктах, а перевірка триває кілька днів, вимога синхронної демонстрації не відповідає принципу розумності. Наявність активу в такій ситуації доводиться первинними документами: договорами зберігання, актами приймання-передачі, митними деклараціями, картками рахунку 281, видатковими накладними та зареєстрованими податковими накладними.

Процедура адміністративного оскарження ППР: строки і послідовність

Адміністративне оскарження — це досудова стадія, врегульована главою 4 розділу II ПК України. Її ключові параметри:

• Строк подання скарги — 10 робочих днів з дня отримання ППР (за загальним правилом ст. 56 ПК України), скарга подається до контролюючого органу вищого рівня, тобто на ППР обласного ГУ ДПС — безпосередньо до ДПС України.
• Строк розгляду — 20 календарних днів, який керівник органу може продовжити до 60 календарних днів з письмовим повідомленням платника (у цій справі строк продовжено рішенням від 18.06.2026 до 01.08.2026).
• Зупинення виконання. На час адміністративного оскарження сума грошового зобов’язання вважається неузгодженою, а податковий борг не виникає.
• Тягар доведення — на контролюючому органі (п. 56.4 ст. 56 ПК України). Це принципова відмінність від судового процесу, де діють інші правила розподілу доказування.
• Наслідок задоволення скарги — ППР скасовується органом вищого рівня на підставі п. 55.1 ст. 55 ПК України; при цьому орган нижчого рівня може бути зобов’язаний провести нову перевірку за пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Скарга, підготовлена як повноцінний правовий документ — із розрахунками, посиланнями на первинні документи та вказівкою на конкретні дефекти акта — дозволяє зняти донарахування за два місяці замість двох-трьох років судового процесу в трьох інстанціях. Докладніше про цю послугу — на сторінці оскарження податкових повідомлень-рішень.

Чи можна скасувати ППР без звернення до суду?

Так. Пункт 55.1 ст. 55 ПК України прямо передбачає, що ППР може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час процедури адміністративного оскарження. Ця справа — практичне підтвердження: донарахування на 3,87 млн грн знято рішенням ДПС України, до суду справа не дійшла.

Що дає адміністративне оскарження порівняно із судом?

Строки (до 60 днів проти років судового розгляду), відсутність судового збору, неузгодженість грошового зобов’язання на весь період розгляду і — головне — обов’язок доведення правомірності нарахування, покладений на податковий орган. Якщо скаргу не задоволено, право на звернення до адміністративного суду зберігається: строк оскарження відліковується з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Чи є неможливість показати товар під час інвентаризації порушенням?

Ні, якщо наявність товару підтверджена первинними документами. Пункт 85.2 ст. 85 ПК України зобов’язує платника надати документи, пов’язані з предметом перевірки, і не встановлює обов’язку одночасної фізичної демонстрації всіх об’єктів обліку. Коли товар перебуває у третіх осіб на зберіганні, доказом наявності є договори, акти приймання-передачі та регістри обліку.

Чи можна донарахувати ПДВ за минулий період на підставі пізнішої інвентаризації?

Ні. За п. 3 розділу IV Положення № 879 результати інвентаризації відображаються у звітному періоді, в якому її закінчено. Інвентаризація, проведена у квітні, може бути врахована при перевірці звітності за квітень, а не за лютий — на що прямо вказала ДПС України в цій справі.

Потрібна допомога в податковому спорі?

Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна супроводжує податкові перевірки, готує заперечення на акти, скарги до ДПС України та позови до адміністративних судів. Спеціалізація — спори з ПДВ, митною вартістю та блокуванням податкових накладних. Інші справи бюро — у розділі Наші результати; повний перелік послуг для бізнесу — на сторінці Податкове право.