Захист від знесення самочинного будівництва: справа №240/20324/24
Справа № 240/20324/24 | Постанова Верховного Суду (КАС) від 21.04.2026 | Текст рішення в ЄДРСР
Обставини справи
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради звернулось до суду з позовом до ПП «Форум» про зобов’язання знести самочинно збудований магазин літ. «Ф» площею 1280,5 кв.м з компенсацією витрат знесення за рахунок відповідача. Позов подано на виконання рішення Київського окружного адмінсуду від 27.10.2023 у справі №320/28540/23, яким бездіяльність Управління визнано протиправною. До справи як третя особа долучилась фізособа — власник сусіднього приміщення, вступила Житомирська обласна прокуратура.
Позиція захисту
Адвокати Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна побудували захист на ключових доводах:
- Недотримання імперативної досудової процедури за ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» — припис про усунення порушень шляхом знесення взагалі не виносився;
- Припис від 04.07.2021 № 20/21 стосувався лише огорожі будмайданчика та схеми руху автотранспорту, а не самого магазину літ. «Ф»;
- Магазин утворений шляхом об’єднання двох магазинів, прийнятих в експлуатацію в законному порядку з всіма дозвільними документами;
- Справу про накладення штрафу закрито за відсутністю події та складу правопорушення постановою №8-10/363/21 від 04.08.2021;
- Земельні ділянки належать клієнту на праві власності та оренди, цільове призначення — для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Рішення суду
Всі три інстанції відмовили Управлінню ДАБК у позові повністю. Верховний Суд сформулював ключову правову позицію:
«Імперативна процедура, передбачена частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI, є обов’язковою передумовою для звернення до суду. Її недотримання є самостійною підставою для відмови у позові.»
«Наявність судового рішення про зобов’язання звернутися до суду не скасовує обов’язку дотримуватися встановленої законом процедури… Обов’язковому (безальтернативному) знесенню об’єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об’єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.»
Касаційні скарги фізособи та прокуратури залишено без задоволення. Постанова в окончательна та оскарженню не підлягає. Магазин площею 1280,5 кв.м залишається в законній власності ПП «Форум».
Практичний висновок: як захиститись від позову про знесення будівлі
Коли орган ДАБК вимагає знесення самочинного будівництва, перше що варто перевірити — чи була дотримана досудова процедура за ст. 38 Закону № 3038-VI. Без винесення припису про усунення порушень та встановлення факту його невиконання орган ДАБК не має права звертатися до суду з вимогою про знесення.
Другий ключовий момент — знесення є крайньою мірою. Якщо будівлю прийнято в експлуатацію в установленому порядку, є декларація про готовність, зареєстроване право власності — ст. 376 ЦК України про самочинне будівництво до неї не застосовується.
Чи може сусід вимагати знесення вашої будівлі через ДАБК?
Орган ДАБК не є належним позивачем у спорах про захист приватних речових прав сусідів. Якщо сусід вважає, що ваша будівля порушує його права, він має звертатися до суду з цивільним або господарським позовом, а не «використовувати» ДАБК як інструмент впливу.
Чи діє припис ДАБК про огорожу будмайданчика для наслідків знесення?
Ні. Припис про усунення порушень щодо огорожі, схеми руху транспорту чи інших питань організації будмайданчика не є підставою для позову про знесення. Для вимоги про знесення потрібен окремий припис саме щодо самочинного будівництва.
Як підготуватись до захисту в спорі про самочинне будівництво?
Зберігайте всі дозвільні документи: містобудівні умови та обмеження, декларації про початок/готовність об’єкту, витяги про реєстрацію права власності, документи на земельну ділянку. Для захисту у таких справах обов’язково зверніться до Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна — навіть одна процедурна помилка органу ДАБК може стати самостійною підставою для відмови в позові, як це підтвердив Верховний Суд у справі ПП «Форум».