Перейти до змісту
💬 Написати нам EN

Захист орендаря земельної ділянки у прибережній смузі річки Тетерів

Відмова у демонтажі огорож у прибережній захисній смузі: захист прав орендаря як третьої особи в адміністративній справі

Справа №240/5613/26 | Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 | Текст рішення в ЄДРСР

Обставини справи

Житомирська міська рада передала у строкову оренду 13 земельних ділянок за адресою провулок Річковий, 19-Б у м. Житомирі з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення”. Ділянки розташовані у межах прибережної захисної смуги річки Тетерів. Серед орендарів — наш клієнт, інтереси якого представляло Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна у статусі третьої особи.

Житель м. Житомира звернувся до Виконавчого комітету Житомирської міської ради з вимогою демонтувати огорожі орендарів та забезпечити вільний доступ громадян до річки. Не отримавши бажаної відповіді, заявник звернувся з адміністративним позовом, у якому просив:

  • визнати протиправною бездіяльність Виконкому щодо невжиття заходів з демонтажу огорож у прибережній захисній смузі;
  • зобов’язати Виконком прийняти рішення про демонтаж усіх огорож та огороджувальних конструкцій;
  • зобов’язати забезпечити вільний та безоплатний доступ громадян до водного об’єкта.

Задоволення позову у такому формулюванні означало б примусове знесення майна орендарів без оцінки конкретних обставин кожного об’єкта та фактично знецінювало б чинні договори оренди.

Позиція захисту

Адвокат в адміністративних справах Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна побудував захист на таких ключових аргументах:

  • наявність огорожі у межах прибережної захисної смуги не є автоматично протиправною. Для застосування частини 5 статті 61 Земельного кодексу України необхідно довести, що конкретна огорожа перешкоджає доступу саме до берега — до урізу води, а не лише розташована у межах 100-метрової смуги;
  • земельна ділянка нашого клієнта перебуває в оренді на підставі чинного договору з територіальною громадою; договір не визнаний недійсним у судовому порядку, а орендар має право володіння ділянкою та її відмежування;
  • Виконавчий комітет не має повноважень на примусовий демонтаж огорож з підстав, наведених позивачем, у спосіб, який вимагається у прохальній частині позову;
  • акт Державної екологічної інспекції Поліського округу від 09.03.2026 є неналежним та недопустимим доказом: складений із суттєвими процедурними недоліками, не містить встановлення факту перешкоджання доступу саме до берега, лише фіксує наявність огорож;
  • Житомирська міська рада вже обрала інший, ефективніший спосіб захисту публічного інтересу — подала 12 окремих позовів у цивільному судочинстві про припинення договорів оренди та повернення ділянок. Тому позов про адміністративний демонтаж є передчасним і дублюючим;
  • позивач не довів порушення своїх особистих прав конкретними діями третіх осіб і не обґрунтував, що саме огорожа нашого клієнта перешкоджає йому користуватися узбережжям;
  • фактично позивач вимагав від суду втрутитися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування та визначити зміст майбутнього рішення колегіального органу — що суперечить принципам адміністративного судочинства.

Рішення суду

Суд погодився з ключовими аргументами захисту третіх осіб, зазначивши:

“Направлення Житомирською міською радою претензій орендарям щодо звільнення земельних ділянок з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначенні”, які знаходяться в прибережній захисній смузі річки Тетерів та звернення Житомирської міської ради до суду з позовними заявами, у порядку цивільного судочинства, про припинення договорів оренди, свідчить про вчинення саме Житомирською міською радою, як орендодавцем, дій щодо переданих в оренду земельних ділянок”.

Стосовно вимог про демонтаж і доступ суд констатував:

“Задоволення позовних вимог у спосіб, визначений позивачем у прохальній частині позову є передчасним, оскільки реагування відповідача залежить від того, які обставини буде встановлено за наслідками виконання ним своїх обов’язків щодо контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя річки Тетерів… Правомірність, достатність, повнота заходів контролю відповідача не може бути оцінена наперед, а судове рішення не може мати умовного характеру”.

Резолютивна частина:

  • позов задоволено лише частково — визнано протиправною бездіяльність Виконкому щодо нездійснення контролю за забезпеченням доступу;
  • зобов’язано Виконком здійснити контроль у загальному вигляді — без жодного зобов’язання щодо демонтажу майна орендарів;
  • у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Результат для клієнта: жодних зобов’язань щодо демонтажу огорож, конструкцій чи об’єктів нашого довірителя суд не встановив. Договір оренди залишається чинним, майно орендаря — недоторканим. Збережено можливість користуватися земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення.

Правова основа рішення

Суд застосував системний аналіз земельного та водного законодавства:

  • статті 13, 14, 19, 41 Конституції України — гарантії права власності та законності діяльності органів влади;
  • статті 4, 60, 61 Земельного кодексу України — правовий режим прибережних захисних смуг та обмеження господарської діяльності;
  • статті 85, 88, 89 Водного кодексу України — режим земель водного фонду;
  • підпункт 14 пункту “б” статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” — повноваження виконавчих органів у сфері земельних відносин;
  • правові позиції Великої Палати Верховного Суду у справах №504/2864/13-ц від 28.11.2018 та №487/10132/14-ц від 11.09.2019 про правовий режим прибережних захисних смуг;
  • практика ЄСПЛ у справах “Депаль проти Франції” (про збереження прибережної зони для загального доступу) та “Серявін та інші проти України” (про обов’язок мотивування судових рішень).

Що означає статус третьої особи в адміністративній справі?

Третя особа — це учасник справи, на права та обов’язки якого може вплинути судове рішення, навіть якщо сама вона не є позивачем чи відповідачем. У спорах щодо прибережних захисних смуг та інших земельних спорах між громадянами і органами влади орендарі землі є ключовими третіми особами — саме їхнє майно та права будуть зачеплені у разі задоволення позову про демонтаж чи припинення оренди. Своєчасне вступлення у справу та активна правова позиція третьої особи нерідко мають вирішальне значення для результату.

Чи можна автоматично демонтувати огорожу у прибережній захисній смузі?

Ні. Згідно з частиною 5 статті 61 Земельного кодексу України демонтажу підлягають лише огорожі, які фактично перешкоджають доступу до урізу води для загального водокористування. Сам факт розташування огорожі в межах 100-метрової прибережної захисної смуги не є самостійною підставою для її знесення. Потрібно встановити: (1) місце розташування огорожі стосовно урізу води; (2) реальне перешкоджання доступу; (3) законні підстави, на яких особа використовує ділянку. Для орендарів додатковим захистом є чинний договір оренди з територіальною громадою.

Як суд оцінює бездіяльність органу місцевого самоврядування?

Суд встановлює, чи мав орган законодавчо визначений обов’язок діяти і чи виконав його. Втім, суд не може підмінити орган та визначити наперед зміст конкретного рішення, яке має ухвалити колегіальний орган у межах своєї дискреції. Тому навіть у разі визнання бездіяльності протиправною суд, як правило, обмежується зобов’язанням здійснити контроль або повторно розглянути питання — без приписів про конкретні наслідки. Така позиція відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо дискреційних повноважень адміністративних органів.

Як ми можемо допомогти

Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна має значний досвід супроводу земельних та адміністративних спорів, у тому числі справ, пов’язаних із прибережними захисними смугами, землями водного фонду та правами орендарів. Ми допомагаємо клієнтам:

  • захищати права орендарів та власників земельних ділянок у спорах з органами місцевого самоврядування;
  • супроводжувати участь у судовому процесі у статусі третьої особи, чиї права можуть бути порушені рішенням суду;
  • оскаржувати рішення, дії та бездіяльність виконавчих комітетів, державних інспекцій та контролюючих органів;
  • супроводжувати цивільні спори про припинення договорів оренди, скасування реєстрації прав власності та повернення земельних ділянок;
  • надавати консультації щодо правового режиму земель водного фонду та обмежень господарської діяльності у прибережних захисних смугах.

Ознайомтеся з іншими нашими результатами та корисними публікаціями. Потрібна консультація — звертайтеся до адвоката у Житомирі.

Схожа ситуація?

Розкажіть про свою справу

Напишіть у зручний месенджер — вислухаємо та чесно оцінимо перспективи.

Або зателефонуйте: +380635779797 · office@dlk.org.ua

💬 Написати 📞 Подзвонити