Стягнення інфляційних втрат та 3% річних за ст. 625 ЦК України: спір про невиконання рішення суду
Справа №295/10606/25 | Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25.05.2026 | Текст рішення в ЄДРСР
Обставини справи
03.09.2008 між сторонами було укладено договір позики на суму 350 000 доларів США, що підтверджується розпискою позичальника з кінцевим строком повернення до 15.10.2008. Боржник зобов’язання не виконав.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2013 у справі №2-4309/12 з боржника на користь позикодавця стягнуто заборгованість у сумі 2 790 445 грн. Апеляційний суд Житомирської області 04.07.2013 рішення залишив без змін, після чого воно набрало законної сили.
Незважаючи на відкрите виконавче провадження №69500504, протягом більш ніж 12 років боржник рішення суду повністю не виконав. Станом на 31.07.2025 залишок заборгованості становив 2 691 189,29 грн. У період з 18.01.2024 по 31.07.2025 з нього було примусово стягнуто лише 88 288,23 грн.
Враховуючи тривале прострочення грошового зобов’язання, наш клієнт звернувся з позовом про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за весь період невиконання рішення суду — на загальну суму понад 11 млн грн.
Позиція захисту
Адвокат у цивільних справах Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна побудував правову позицію на таких ключових аргументах:
- відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми;
- невиконання грошового зобов’язання є триваючим правопорушенням, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникає за кожен місяць прострочення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц);
- часткове погашення боргу боржником у період з 18.01.2024 по 31.07.2025 свідчить про визнання боргу та переривання перебігу позовної давності у розумінні ч. 1 ст. 264 ЦК України;
- під час карантину COVID-19 (12.03.2020 — 30.06.2023) строки позовної давності були продовжені на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції Закону №540-IX від 30.03.2020;
- після 17.03.2022 додатково діяло зупинення позовної давності на час воєнного стану згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Закон №2120-IX), яке припинило свою дію лише 04.09.2025 — вже після подання позову.
Рішення суду
Суд відхилив доводи відповідача щодо застосування позовної давності, погодившись із позицією захисту:
“Відповідачем вчинялись дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку, що стало наслідком перериванням перебігу позовної давності. Отже, з 01.08.2025 перебіг позовної давності розпочався заново… Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року. Тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин строків позовної давності”.
Водночас суд застосував п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за яким у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Тому період нарахування обмежено датою введення воєнного стану — до 23.02.2022.
Резолютивна частина рішення:
- стягнуто з боржника 3% річних за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 у розмірі 395 494,24 грн;
- стягнуто інфляційні втрати за період з квітня 2017 по 23 лютого 2022 у сумі 1 305 021,08 грн;
- стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.
Загальна сума стягнення на користь клієнта — 1 700 515,32 грн.
Чи можна стягнути 3% річних та інфляційні втрати за невиконання рішення суду?
Так. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Це поширюється і на випадки, коли заборгованість підтверджено судовим рішенням, яке боржник не виконує. Нарахування здійснюється помісячно за весь період прострочення.
Як впливає воєнний стан на стягнення 3% річних та інфляційних втрат?
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Тому 3% річних та інфляційні втрати не нараховуються з 24 лютого 2022 року — дати введення воєнного стану в Україні. Це правило застосовується саме до договорів позики та кредиту.
Чи поширюється позовна давність на вимоги про стягнення інфляційних втрат?
Так, до вимог за ст. 625 ЦК України застосовується загальна трирічна позовна давність. Однак з 02.04.2020 по 30.06.2023 ці строки були продовжені на час карантину COVID-19, а з 17.03.2022 до 04.09.2025 зупинялися на час воєнного стану. Крім того, часткове погашення боргу боржником перериває перебіг позовної давності — після такого переривання строк починається заново.
Як ми можемо допомогти
Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна має значний досвід супроводу цивільних спорів, пов’язаних із поверненням боргів, виконанням судових рішень та стягненням компенсацій за прострочення грошових зобов’язань. Ми надаємо допомогу клієнтам у таких напрямках:
- стягнення заборгованості за договорами позики, кредиту, банківського вкладу;
- розрахунок та стягнення 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України;
- правовий супровід виконавчого провадження та контроль за діями виконавчої служби;
- оскарження дій або бездіяльності державних виконавців;
- супровід господарських спорів щодо стягнення заборгованості з контрагентів.
Ознайомтеся з іншими нашими результатами та корисними публікаціями. Потрібна консультація — звертайтеся до адвоката у Житомирі.