Прокурор може звертатися до суду лише у виключних випадках. Наприкінці 2025 року Конституційний Суд, а за ним і Верховний, нагадали про це прямо.
У кожній справі, де нам протистоїть прокурор, ми заявляємо про відсутність підстав для представництва інтересів держави і просимо залишити позов без розгляду. Суд цього не робить. Не робить навіть тоді, коли безпідставність очевидна — наприклад, коли прокурор «в інтересах держави» фактично захищає банк, звичайну приватну компанію.
3 грудня 2025 року Конституційний Суд рішенням № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними приписи статті 23 Закону «Про прокуратуру», на яких трималося таке представництво.
8 липня 2026 року Верховний Суд у справі № 910/16365/25 застосував цей висновок.
Заступник Генерального прокурора вимагав стягнути з постачальника безпілотних систем 79,1 млн грн санкцій в інтересах держави в особі двох органів Держспецзв’язку. Позов подано 29 грудня 2025 року — вже після рішення Конституційного Суду. Апеляція залишила позов без розгляду. Верховний Суд це підтримав. Суд не застосовує закон, що суперечить Конституції, а застосовує її норми прямо, незалежно від того, що спірні приписи офіційно втрачають чинність лише 1 січня 2027 року (стаття 11 ГПК).
Як насправді все відбувається. Прокурор знаходить норму закону і вважає, що будь-яка невідповідність їй порушує інтерес держави та потребує позову. Логіка хибна від першого кроку. Суд не наглядає за дотриманням норм — він вирішує спір і відновлює порушене право конкретної особи. Там, де немає потерпілого, який просить захисту, немає і спору.
Зауважимо, що якщо орган місцевого самоврядування незаконно розпорядився пам’яткою архітектури чи землями лісового фонду — прокурор може і повинен реагувати, і кримінальним провадженням, і позовом. Це той виняток, заради якого представництво існує.
Але поширилося інше.
Прокурор стягує «збережену» орендну плату за статтею 1212 ЦК за період до укладення договору, вимагає знесення комерційного об’єкта, перекваліфікувавши реконструкцію на нове будівництво, звертає стягнення на предмет іпотеки в інтересах банку.
Публічного інтересу в таких справах немає. Наприклад, кондикційне зобов’язання виникає між власником майна та його користувачем. Це приватні відносини, у яких громада виступає власником, а не носієм влади, а її інтерес нічим не відрізняється від інтересу будь-якого іншого власника. Є норма і є прокурор.
Таким чином, якщо будь-яке недоотримання коштів бюджетом вважати порушенням інтересів держави, прокуратура втручатиметься в усі господарські відносини органів місцевого самоврядування. У міської ради є юристи, Вона здатна сама вирішити, чи потрібен їй цей позов. Прокурор, який не має мандата довіри від громади, не може підміняти своїм баченням господарську доцільність виборного органу. Конституція такої підміни не передбачає.
Крім того, судовий процес побудований на рівності учасників. Прокуратура — надто потужний орган, щоб її вступ у справу залишався нейтральним. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що участь прокурора на боці однієї зі сторін порушує принцип рівності. Це не допомога правосуддю, а структурний перекіс.
Саме тому Конституційний Суд констатував: виключний інструмент прокуратури перетворено на універсальний механізм. Приписи «не здійснює» і «неналежним чином здійснює» захист є оцінними, критеріїв закон не встановив, і прокурор фактично сам вирішує, коли йому втручатися. Це створює підґрунтя для зловживань і необґрунтованого втручання в законну діяльність будь-яких суб’єктів. Статистика підтверджує: 6 252 справи про представництво інтересів держави поза кримінальним провадженням у 2017 році і 9 179 у 2024-му. Виняток став щоденною практикою.
Рішення Конституційного Суду має відкладену дію: спірні приписи втрачають чинність з 1 січня 2027 року, а пункт 4 його резолютивної частини зберігає правовідносини, що виникли раніше. Інші колегії Верховного Суду — у справах № 580/539/24, № 925/1282/23 та інших — і далі захищають позови, подані до 3 грудня 2025 року. Обмеження діє насамперед щодо нових позовів.
Але межу названо чітко і на рівні касації. Прокурор іде до суду лише тоді, коли є реальне порушення інтересу держави і коли орган, зобов’язаний його захистити, справді бездіє. Не тому, що знайшлася норма. І тепер за цією позицією стоїть свіжа постанова Верховного Суду.
Що робити відповідачу
Отже, якщо прокурор пред’явив до вас позов в інтересах органу влади, підприємства чи іншого суб’єкта, перевірка його повноважень має стати першим кроком захисту. Ваш юрист повинен встановити, чи є в спорі інтерес держави, чи правильно визначено сторону, в особі якої заявлено позов, і до чого веде обраний спосіб захисту. Якщо підстав для представництва немає, ці висновки допоможуть підготувати клопотання про залишення позову без розгляду. Залежно від юрисдикції підставою є стаття 226 ГПК, стаття 257 ЦПК або стаття 240 КАС.
Дмитро Кузьмін, адвокат, керуючий партнер Адвокатського бюро Дмитра Кузьміна.